Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) має план фільтрування кандидатів до антикорупційного суду. Вони діють за міжнародно визнаним стандартом, - для них обґрунтованого сумніву в доброчесності, професійності чи незалежності кандидата достатньо, аби відмовити йому у призначенні. Обов'язок довести доброчесність "міжнародники" покладають на самих кандидатів. Про такий стандарт доказування раніше говорили й експерти проекту ЄС Право Justice. Адже в конкурсах на суддівські посади не діє презумпція невинуватості, а ГРМЕ не зобов'язана шукати вичерпні докази вини кандидатів, як для кримінального процесу.
Про це у своїй статті для DT.UA пишуть Анастасія Красносільська, експерт Центру протидії корупції, та Ірина Шиба, фонд DEJURE. За їхніми словами, ГРМЕ може заветувати кандидата, який імовірно порушив антикорупційні норми, незалежно від того, чи був такий кандидат притягнутий до відповідальності державними органами.
"Ось як це працює. Наприклад, ГРМЕ хоче дізнатися, звідки у батька кандидата, який є звичайним українським пенсіонером, мільйон гривень на подарунок синові, і чи немає тут приховування доходів або ухиляння від оподаткування. Якщо кандидат не може надати належних доказів законного походження коштів або докази кандидата не переконують міжнародних експертів, - ГРМЕ ініціює його виключення з конкурсу, - відзначають експерти. - До речі, саме такий стандарт оцінювання кандидатів мала б застосовувати і Вища кваліфікаційна комісія суддів, зокрема в конкурсі до Верховного суду, - проте не зробила цього".
Автори вказують, що на час написання цього тексту ГРМЕ ініціювала вето щодо 32 зі 113 кандидатів до Антикорупційного суду і продовжує аналізувати претендентів.
Детальніше про таємниці формування Антикорупційного суду читайте у статті Анастасії Красносільської та Ірини Шиби ""Сірі конячки" Антикорупційного суду" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".