Забезпеченість бригадами швидкої медичної допомоги менше затверджених норм - замість однієї бригади на 10 тисяч населення є всього 0,43. Про це ZN.UA розповів юрист з медичного права Олег Веремієнко.
Щодоби в Києві фіксують майже 2 тисячі викликів швидкої, а коли трапляються магнітні бурі, затемнення або інші метеоявища, кількість зростає на 10-12%. При цьому, у Києві вдень курсує 145 карет швидкої, вночі - 102.
Швидка медична допомога тепер поділяється на екстрену і невідкладну. Екстрена допомога надається тим, хто постраждав у ДТП, отримав травми, знаходиться в критичному стані і т.п. А тим, у кого високий тиск або загострення хронічних захворювань, доведеться чекати невідкладну допомогу, яка за правилами повинна прибути протягом 30 хв.
Як розповів Веремеєнко, серед проблем, що заважають служб екстреної та невідкладної допомоги нормально працювати, на головному місці - недофінансування і дефіцит кадрів. За офіційними даними, столична станція швидкої допомоги повинна мати у своєму штаті 590 лікарів, але вакантними залишаються 225 посад. Дефіцит фельдшерів менше, однак серед них багато пенсіонерів, вимушених працювати, незважаючи на поважний вік. Рівень заробітної плати і пенсії медиків, які працюють у цій сфері, не дають підстав сподіватися, що найближчим часом кадровий дефіцит вдасться подолати.
Ще одна біда швидкої допомоги, на думку юриста - це скасування спеціалізованих бригад. Коли до хворого з підозрою на інфаркт приїжджає не фельдшер, а кардіолог, він відразу ж починає надавати необхідну допомогу, а не просто перевозить його в стаціонар. Те ж стосується і випадків, коли вагітну жінку не довезли своєчасно у пологовий будинок, і вона народжує в дорозі: раніше можна було викликати бригаду з неонатологом, щоб не ризикувати життям дитини, тепер це неможливо.
Детальніше читайте в матеріалі Ольги Скрипник "Спритна медична допомога" у свіжому номері "Дзеркало тижня. Україна". !zn
Читайте також:
У МОЗ розповіли, скільки "швидких" отримають регіони України