У наступні кілька років армії НАТО вишикуються в чергу біля дверей Генерального штабу України, щоб повчитися в українських командирів, які зупинили наступ Росії на Київ і Одесу, а також завдали більш ніж 60 тисяч втрат ворогу за півроку війни. Однак, величезне випробування ще попереду - Україна хоче повернути свої території.
Про це пише The Economist, нагадуючи про розмови щодо підготовки українського контрнаступу на Херсон і окуповану частину області загалом. Українська армія знищила чи пошкодила мости, які сполучали місто з окупованими територіями, ізолювавши таким чином російські сили на правому березі Дніпра. Також українські військові знищують російські склади зброї і командні пости за допомогою ракет, а генерали впевнені, що Херсон може бути визволений до кінця року.
Але такі тріумфальні розмови приховують більш складну реальність. Росія стягує війська в Херсонську область і зміцнює свої позиції. Битви в міських умовах тривають повільно і дорого обходяться як військовим, так і цивільним на їхньому шляху. Росія захопила Маріуполь, Сєвєродонецьк і інші українські міста, тому що її не хвилювала перспектива знищити їх в процесі. Україна ж хоче зберегти Херсон цілим. Ефективний український контрнаступ буде більше нагадувати затяжну і виснажливу облогу, а не бліцкриг.
Українському президенту Володимиру Зеленському потрібно підійти зважено до планування атаки. Його західним союзникам, а особливо Європі, варто розібратися зі зростанням цін на газ і нестачею енергоносіїв. Зеленському потрібно показати союзникам прогрес. А деякі українці теж стають нетерплячими. Крім того, потрібно зірвати фальшивий «референдум», який готує Росія, щоб виправдати анексію Херсона.
«Ми визволимо всі території», - пообіцяв Зеленський минулого місяця.
Але правда в тому, що Україні потрібно більше часу, щоб підготувати солдатів, накопичити зброю і ослабити російську оборону. Зараз війна, здається, зайшла в глухий кут. Російський наступ на Донбасі сповільнився до повзучого. Українське просування на півночі Херсонської області теж останніми тижнями було безрезультатним. Обидві армії досі відбудовують свої сили, виснажені після шести місяців війни. Росія використає наступні місяці для зміцнення оборони, а також поповнення своїх розбитих батальйонів за рахунок високооплачуваних добровольців.
Але, зважаючи на поточні тенденції, на початку наступного року саме Україна буде більше готовою до того, щоб вивести ситуацію з глухого кута. Їй теж бракує солдатів, але зараз українських рекрутів тренують у Великій Британії. 10 тисяч солдатів, які пройдуть цей вишкіл, дозволять Україні сформувати нові бригади, необхідні для наступу. Хоча програму підготовки військових потрібно розширити. Видання пише, що додаткове озброєння також прибуває кожного тижня. 8 серпня США оголосили про найбільший пакет допомоги за весь час. Він включав боєприпаси для систем HIMARS, які виснажують російські сили.
Партнери України повинні набратися терпіння. Війни на виснаження - справа не дешева. Західним урядам може виявитися важко зберегти прихильність суспільств до України на тлі зростання платіжок взимку. Владімір Путін, без сумніву, розраховує на цю втому. Але визволення Херсона - не єдиний спосіб не допустити її появу.
Видовищні удари, які Україна проводить в Криму, далеко за межею лінії фронту, чітко демонструють, що українським захисникам вдається перехитрити ворога і взяти ініціативу в свої руки. Методичне знищення російської військової сили, зрештою, відкриє шлях до територіальних успіхів, які потрібні Україні.