6 січня християни, які слідують юліанському календарю, відзначають Святвечір – вечір перед святом Різдва Христового. Традиційно, його відзначають у сімейному колі.
Традиції Святвечора
З ранку господині мали підготуватися до Святвечора та приготувати 12 пісних страв на честь 12 апостолів. На стіл не подавали алкоголь, а замість нього пили узвари. Обов’язковими стравами у цей день були кутя та вареники.
Господині також прибирали, щоб на Різдво була чиста оселя. Всю хатню роботу вони мали завершити до появи першої зірки на небі.
Після того, як засяяла перша зірка у Святвечір, за традицією першим за стіл сідав господар, а потім інші члени родини. На вечерю також кликали дідусів та бабусь. Ходити в гості було не прийнято.
Перед початком вечері, батько набирав ложку куті та підкидав її до стелі. Вважалося, що рік буде врожайним, якщо до стелі декілька зерняток прилипали.
Господиня на столі лишала тарілки та залишки куті для тих родичів, яких немає вдома, та для померлих.
У Святвечір була традиція ставити дідух, який робили з житнього або пшеничного снопа. Він був символом багатства та добробуту у домі, його ставили під іконами. Під час різдвяних свят на другий день існував обряд спалювання дідуха. Також навколо нього було прийнято колядувати.
Вся сім’я на Святвечір опівночі йшла до церкви на святкову службу.
Що не можна робити у Святвечір
Забороняється лаятися, лихословити, конфліктувати.
Не можна займатися фізичною працею, рукоділлям, шити, вишивати, в'язати.
Незаміжнім дівчатам та холостим хлопцям заборонялося сідати у Святвечір на кутах стола. У народі вірили, що тоді не зустрінеш своє кохання.
Не можна голосно розмовляти в це свято.
На слід залишати порожній стіл після вечері у Святвечір, бо це вважалося поганим знаком.