Вищий антикорупційний суд заочно заарештував колишнього голову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, (НКРЕКП) Дмитра Вовка. Аналогічне рішення було винесено щодо ексзаступника начальника відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського, повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Запобіжний захід обом фігурантам справи "Роттердам+" обрала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в понеділок, 11 листопада.
Таким чином, САП домоглася в апеляції скасування рішень суду першої інстанції, який відмовив прокурорам у задоволенні клопотання про заочний арешт підозрюваних.
8 серпня Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру шести колишнім топ-посадовцям у "справі Роттердам+". Генеральному директорові "ДТЕК Східенерго" Борису Лісовому і гендиректору "ДТЕК Мережі" Івану Гелюху повідомили про підозру 14 серпня.
19 липня детективи НАБУ приходили з обшуками до центрального офісу інвесткомпанії ICU в Києві. Обшук проводився в рамках розслідування "справи Роттердам+".
Солом'янський суд заарештував екс-членів НКРЕКП Володимира Євдокимова і Тараса Ревенка з альтернативою внесення близько 2 млн гривень застави, хоча САП наполягала на значно більшій сумі застави.
НКРЕКП почала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електроенергію, на підставі якої встановлюються тарифи промислових споживачів, навесні 2016 року. Порядок визначає ціну вугілля за формулою "вартість в порту Роттердам + вартість доставки до України".
За інформацією DT.UA, ще в 2014 році Порошенко, Коломойський, Григоришин і Суркіси дійшли думки – ДТЕК Ахметова "йде на розбирання". План був затверджений, але вже в 2015 п'ятий президент України почав ухилятися і коливатися, партнери захвилювалися.
У той самий час НКРЕКП заявила, що терміново треба перейти до вільного ціноутворення на монопольному ринку електроенергії. Так зародився "Роттердам+", за версією слідства НАБУ, - перша половина угоди між Петром Порошенком і Рінатом Ахметовим.
За тією ж версією, другою половиною угоди стала купівля компанією ICU в інтересах Порошенка і з великим дисконтом облігацій компанії ДТЕК. Проводив операцію топ-менеджер ICU Макар Пасенюк, якому належить 45% акцій компанії. Після введення "Роттердам+" акції ДТЕК, яка перебувала на межі банкрутства, здорожчали на 60% і були успішно продані.
Докладніше читайте у статті Юлії Самаєвої ""Роттердам"-хрест Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".