Шестирічний досвід суду присяжних у кримінальному та цивільному процесуальному законах виявив величезну кількість проблем: від нерозуміння громадянами своєї ролі в процесі - до небажання самих суддів обтяжувати свою працю додатковими клопотами. Нинішня добровільна система насправді є добровільно-примусовою і не схожа на дієву.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Тетяна Ющенко, юрист, експерт Українського інституту майбутнього. На її думку, найчастіше до формування списків присяжних ставляться формально, яскраве свідчення чому - левова частка в них працівників сфери освіти та медицини, комунальних підприємств (на яких чинять безпосередній вплив муніципальні органи), а також осіб, які можуть коли-небудь знадобитися" в якості присяжних (наприклад, колишні працівники правоохоронних органів).
"Це призводить до того, що під час розгляду справ судом у складі суду присяжних не можна бути впевненим в незалежності присяжних, у відсутності впливу на них з боку органів, що їх затвердили, їхній високій мотивації відновити справедливість", - зазначає експерт.
Детальніше про проблеми функціонування суду присяжних в Україні читайте в матеріалі Тетяни Ющенко "Суд присяжних: від імітації до справедливого народного правосуддя" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".