Закріплення широких повноважень за новим органом виконавчої влади, який, відповідно до проекту медичної реформи, буде створено для закупівлі медичних послуг, може завершитись створенням "фінансово-бюрократичного монстру" з практично необмеженими можливостями.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Ольга Дмитричева. Автор зазначає, що законопроект міністерства охорони здоров'я "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів" пропонує нові механізми фінансування галузі:
- перехід на закупівлю медичних послуг через єдиного національного замовника;
- запровадження з 2018 р. можливості офіційної спільної оплати послуг вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
- запровадження державного гарантованого пакета медичних послуг і лікарських засобів.
При цьому, передбачене законопроектом створення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медпослуг та лікарських засобів", викликало найгострішу критику противників реформи.
"За Національною службою здоров'я, як поки що неформально називають цей орган, пропонується закріпити чималі повноваження. Крім виконання ролі страховика, вона аналізуватиме й прогнозуватиме потреби населення в медпослугах і лікарських засобах; виконуватиме функції їх єдиного національного замовника; моніторитиме умови, результати й строки надання медпослуг; укладатиме, змінюватиме і припинятиме договори про медичне обслуговування населення і про реімбурсацію", – йдеться в статті.
Крім цього, службу хочуть наділити значними контрольними функціями, доручивши їй стежити за використанням коштів в межах бюджетних програм, а також за дотриманням лікарями і медичними установами договорів про медичне обслуговування населення. Якщо до цього всього додати можливість одержання й опрацювання інформації про застрахованих осіб (у тому числі про стан здоров'я, діагноз, результати медобстеження), то виникає ймовірність створення такого собі фінансово-бюрократичного монстра з практично необмеженими можливостями. До того ж важко відскіпатися від запитання: а чим же тоді займатиметься Міністерство охорони здоров'я?", – вказує автор.Експерт Інституту соціально-економічних досліджень Ігор Яковенко вважає створення даного органу невиправданим.
"Я не бачу, чим він у принципі відрізнятиметься від Міністерства охорони здоров'я. Точно такий самий орган влади, такі самі чиновники. Ми тільки несемо додаткові витрати на забезпечення його кадрами, приміщенням, автомобілями і т.п.", – констатує він.
На думку фахівця, для виконання функцій страховика та розпорядника коштів, які будуть йти на медобслуговування, достатньо створення підрозділу у складі міністерства.
Сумнівається в доцільності створення такого органу і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України.
"Вказавши на хибність практики, коли в законі визначаються повноваження неіснуючого органу виконавчої влади, парламентські юристи констатували відсутність правових передумов для його формування", – зазначила Дмитричева.
Детальніше про проблеми проекту медичної реформи, запропонованого Мінздоров'я, читайте в статті "Медична реформа по-українському: якщо немає грошей - матимемо зиск" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".