Нещодавно Міносвіти на своєму сайті опублікувало новину – «Уряд ухвалив законопроєкт щодо стимулювання діяльності вчених у закладах вищої освіти та наукових установах». Звучить дуже обнадійливо.
Ідеться, очевидно, про законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Але насправді новина зовсім не стосується переважної більшості вчених і взагалі наукової діяльності, а розрекламований законопроєкт не передбачає жодних реальних стимулів для науковців.
«Трансфер технологій не має жодного стосунку до діяльності переважної більшості вчених. Вчені не розробляють технологій. Наука та розробка нових технологій – різні види діяльності, і дуже рідко одні і ті самі люди чи колективи займаються цими видами діяльності одночасно», - каже старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ Ірина Єгорченко.
Однак значна частини українців вважає, що наука, винахідництво, технології та інновації – це одне й те саме, і вони вимагають, щоб всі-всі вчені взагалі не отримували ніякого державного фінансування, а заробляли собі гроші «на винаходах».
Якщо вчені ЗВО та національних академій таки розроблять технологію і захочуть отримати винагороду за продаж прав інтелектуальної власності за кордон – необхідно оформити зарубіжний патент, що потребує дуже значних коштів.
Згаданий проєкт закону передбачає фінансову допомогу для оформлення зарубіжних патентів – проте Мінфін не підтримує «положення законопроєкту, пов’язані із залученням додаткового бюджетного фінансування». А Міносвіти запропонувало відтермінувати набуття чинності положень документу, пов’язаних із залученням додаткового бюджетного фінансування, до 2022 року.
«Тобто – ніякої бюджетної підтримки не буде. Вчені добре знають, що перенесення фінансування на «наступний рік» означає в українських умовах щорічну бюрократичну гру в перенесення на черговий наступний рік. Немає зарубіжних патентів – не буде винагород і для тих нечисленних вчених, які здатні розробити конкурентоспроможні на світовому ринку технології», - наголошує науковець.
А ті вчені, хто зможе отримати зарубіжні патенти без державної фінансової та юридичної допомоги, без проблем створять компанії десь в Кремнієвій долині (самі чи на ім'я членів сімей) – і жодного внеску в економічний розвиток чи інвестиційну привабливість України не буде.
«Все це, звісно, прекрасно, та необхідно для виконання численних планів, стратегій, концепцій та міжнародних зобов'язань України – але не може називатись «стимулюванням вчених», та не дасть нічого для вирішення проблеми», - підсумовує Єгорченко.
Як стимулювати наукові дослідження та розвиток технологій в Україні? І чи насправді розроблений МОН законопроєкт – про стимулювання науковців? Читайте у статті Ірини Єгорченко «Обіцянка-цяцянка» у ZN.UA.