Щорічний звіт Агентства ООН з погоди та клімату підтвердив попередні дані про те, що 2023 рік був найспекотнішим в історії спостережень. Також там повідомили, що 2024 може стати ще спекотнішим.
Синоптикиня відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру Оленою Палагнюк в інтерв’ю Telegraf розповіла про наслідки потепління для України.
«Глобальне потепління нікому в світі не піде на користь. Це ланцюжок реакцій, який вражає всіх і все. Саме тому ця тема така важлива. Всесвітня метеорологічна організація присвячує цей рік боротьбі зі зміною клімату. Вони б'ють на сполох і це не пусті слова. Так, 2023 рік побив усі рекорди, ставши найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень. Середня глобальна температура підвищилася за 1,45 °С», – розповіла вона.
За її словами, у 2015 році країни-підписанти Паризької угоди, і Україна в тому числі, домовились скоротити викиди парникових газів, щоб не допустити підвищення глобальної температури більш, аніж на 1,5 °С. Мету було поставлено до 2030 року.
«Якщо глобальна температура підвищиться на 2 °С — зміна клімату стане невідворотною. "Ну то й що, — скажете ви, — будемо вирощувати банани». А от і ні. Глобальне потепління і зміна клімату — це не про екзотичні фрукти на Поліссі. Це про сильну спеку, затяжні посухи, лісові пожежі, надзвичайні зливи, повені та потопи. А разом з цим — дефіцит води та їжі, кліматичні біженці. Що з цього може піти нам чи комусь іншому на користь? Нічого. Зміну клімату слід сприймати як стихійне лихо і, відповідно, адекватно на неї реагувати», – пояснила науковиця.
Олена Палагнюк зазначила, що вода в світовому океані ще ніколи не була такою теплою, а через танення льодовиків її рівень ніколи не був таким високим. Морська крига на полюсах тане з небувалою швидкістю, а вона є надзвичайно важливою для клімату, тому що береже від танення материкові льодовики. Коли почнуть танути й вони, рівень океану підніметься ще вище і під воду потраплятиме дедалі більше низинних територій материків.
Загроза існує не лише для таких островів, як Фіджі, а і для окремих регіонів України.
«Низинні прибережні території півдня можуть піти під воду. Мова йде про близько 1 млн гектарів території. Це селища, туристичні зони, об'єкти інфраструктури та різного типу господарювання, заповідники та екологічно небезпечні об'єкти. В Україні є дослідники, які займалися цим питанням. Коли це станеться, залежатиме від темпів глобального потепління. А вони вже перевершують очікування десятирічної давності. Ймовірно, ми цього не застанемо, а наші діти та онуки, цілком можливо, стануть свідками цих змін», – підсумувала вона.
Нагадаємо, вчені заявили, що морські хвилі тепла стануть звичайним явищем в Арктиці. Вони з'являються у відповідь на вищі викиди парникових газів, пов'язані з діяльністю людини.