Ще три місяці назад був величезний список неприйнятої нормативки, що ставило під величезний сумнів вчасний запуск медичної реформи, сьогодні основні документи вже чинні. Таку думку висловив колишній глава Національної служби здоров'я України Олег Петренко під час інтерв'ю для ZN.UA.
"Є два нормативно-правові акти – постанова Кабміну і наказ МОЗ, які зараз потрібно довести до логічного завершення, що цілком під силу уряду і МОЗ. Ці нормативно-правові акти впливають на можливість реалізації окремих складових, але навіть їх відсутність не є критичною", - додав Петренко.
Фахівець пояснив, що постанова Кабміну стосується електронної системи охорони здоров'я, і має унормувати порядок обробки даних НСЗУ.
"Це, скоріше, - про унормування вже працюючих реєстрів, які мають належним чином потрапити в тіло законодавство з категорій, які визначені як "інші". Проект постанови вже давно готовий, пройшов уряд і вимагає невеликого доопрацювання та публікації. І для цього є тисяча можливостей, якщо є бажання", - додав він.
Наказ МОЗ, продовжив експерт, стосується групера ДСГ на основі вже оновлених класифікатора інтервенцій за МКХ.
"Він також вже давно розроблений і лежить в МОЗ. Його лише має підписати міністр, і він може це зробити хоч завтра. Або не зробити. Це – технічне рішення", - додав Петренко.
Експерт зауважив, що головний ризик зараз у тому, що після кроку вперед буде зроблено два назад. Останні півроку НСЗУ створювала величезну кількість унікального контенту. Було переналаштовано сам порядок логіки нової системи взаємодії між надавачем і споживачем послуг.
"Але ж реформа - це не тільки про фінанси, а й про те, як пацієнту зрозуміти, що йому робити в системі, як отримати доступ до безоплатних послуг. На жаль, всі комунікації з боку МОЗ щодо цього було повністю провалені. І це створило великий ризик, оскільки люди дезорієнтовані, вони не розуміють, куди їм іти з конкретною проблемою, що їм потрібно для того, щоб отримати послугу безоплатно", - пояснив Петренко.
Фахівець також заявив, що другий етап - набагато складніший з точки зору правил, які характеризують будь-яку адекватну систему охорони здоров'я, коли обмежені ресурси спрямовуються туди, де вони потрібніші, де більше впливають на здоров'я і генерують більший результат щодо збереження або відновлення здоров'я пацієнтів.
"І зараз хтось виходить і каже: ми не готові. Але це неправда. Нормальні заклади і нормальні люди готові. Їх точно більше половини. На це було покладено півроку надзусиль. У реформу повірило чимало людей на місцях, деякі губернатори. Багато лікарень вклали в це величезні ресурси, не лише фінансові, а й в комп'ютеризацію, інформатизацію, в підготовку лікарів до нових правил роботи. Дуже багато з них зробили просто фантастичні речі", - пояснив фахівець.
Є й ті, на думку експерта, хто нічого не робив, сподіваючись, що нічого не буде, бо влада змінюється, Супрун піде.
"Так було і з первинкою. Не готові відверто слабкі заклади або ті, де нічого не робили", - заявив Петренко.
Більше як про готовність країни до медичної реформи, так і про ризики, з якими доведеться зіштовхнутися в разі її згортання читайте в матеріалі Алли Котляр "Олег Петренко: "Ми входимо в ситуацію "ідеального шторму" для ZN.UA.