UA / RU
Підтримати ZN.ua

Слідство приховувало зріст Антоненка від музиканта «заради його безпеки» - адвокати

Журналісти із посиланням на експертизу повідомляли, що він на декілька сантиметрів вищий від «підозрюваного з відео».

Слідство у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета викликає багато запитань у громадського суспільства. Не в останню чергу – через «білі плями» та розбіжності у матеріалах експертиз та відео, які неодноразово фіксували журналісти та громадські активісти.

Зокрема, слідство півроку відмовлялося офіційно підтверджувати зріст одного з підозрюваних – музиканта Андрія Антоненка (Riffmaster) – пояснюючи це «його ж безпекою», розповів «Українській правді» його адвокат.

Йдеться про те, що зріст чоловіка, який потрапив на відео у ніч закладання вибухівки під автівку, в якій загинув Шеремет, на декілька сантиметрів менший, ніж в Антоненка. Про це неодноразово заявляв сам музикант.

«Чому мій власний зріст є таємним від мене і чому мені досі його не підтвердили бумагою?», - запитується він.

29 січня захисники музиканта подали клопотання, але вперше побачили висновок експертизи про зріст 11 червня. У ньому йшлося, що зріст їх підзахисного – 180 см (170-172 у чоловіка на відео). Раніше зазначений у тюремyній картці зріст був названий персональними даними Антоненка, які не можна показувати йому «заради його безпеки», додали адвокати.

Ще однією особливістю, яка звертає на себе увагу, є борода чоловіка на відео. Це еспаньйолка, Антоненко ж стверджує, що вже давно носить цільну бороду з бакенбардами.

«Мої фотографії з іншою формою бороди датовані не те що іншими днями, а навіть іншими роками… Я з 2013 року носив майже завжди бороду з баками. У 2017–2018 ймовірно голив щоки для фотосесії, але факти і фото кажуть самі за себе. Станом на 20 липня бакенбарди були, решта – не важливе», - каже він.

Водночас на сторінці Антоненка у Facebook можна знайти літні світлини 2016 року з бородою-еспаньйолкою: 21 липня 2016 року борода була от такою, а 19 липня 2016 року – от такою.

Ще однією рисою є кульгання підозрюваного з відео. У 2016 році Андрію Антоненку робили операцію – лікували варикоз, однак він запевняє, що хірургічне втручання на цього ходу не вплинуло.

«Щодо операції. Ні, ніяк не вплинула на ходу. Операція була не на зв'язках і не на суглобах. Звичайний варикоз. Лікар-хірург надавав всі довідки того періоду», - пояснює Антоненко.

Водночас кульгавість чоловіка на відео жодним чином не згадується ані у результатах експертизи, а ні в інших матеріалах справи, кажуть адвокати. Адже тоді  б довелося написати, що є відмінність у ході, вважає їх клієнт.

«На еталонному відео 2019 року ніхто не кульгає. Щоб усе виглядало переконливо, про кульгання експерти раптом забули», - додає він.

Як військовослужбовець Сил спеціальних операції Антоненко мав справу лише з учбовими мінами та деактивованою вибухівкою. Втім, ніколи не погодився б чіпляти якийсь невідомий предмет під чужу автівку, каже він.

«Я не знаюсь на вибухівці. Я музикант. А в ССО із 2017 року. Задачі в мене інші. Реклама ССО. Рекрутінг. Знаю про парашути, міни бачив лише учбові, вихолощені або на фото. Але якби мені навіть рідна мати запропонувала причепити комусь вночі під машину незрозумілу мені річ, я б не став цього робити», - каже музикант у відповідь на припущення слідчих, що підозрюваних могли використати «втемну».

Читайте також: Від слідчих дій не відмовлявся, готовий пройти поліграф – Антоненко

2 липня у пресслужбі Національної поліції заявили, що справа Шермета готова до передачі в суд. На початку червня голова МВС Арсен Аваков заявив про те, що частину матеріалів справи Шеремета вже передали до суду. Зокрема, йдеться про матеріали, де фігурують Яна Дугарь, Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко.

12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року внаслідок підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.