UA / RU
Підтримати ZN.ua

Скасування статусу «обмежено придатний»: що це означає для військовозобов'язаних

Роз'яснення дав юрист.

Через війну, яку розпочала Росія, в Україні триває воєнний стан та загальна мобілізація. Призову підлягають військовозобов'язані чоловіки від 18 до 60 років, які отримують повістки. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, яким передбачається скасовання статусу «обмежено придатний». Юрист у питаннях армії та проходження військової служби Олександр Золотухін розповів «24 каналу», які зміни передбачені для військовозобов'язаних після скасування цього статусу.

Юрист пояснив, що Верховна Рада скасувала статус «обмежено придатний» та залишила лише «придатний» чи «непридатний» до військової служби. За словами Золотухіна, міністерство оборони України має свій внутрішній наказ номер 402, який містить перелік хвороб, згідно з яким військовозобов'язаних відносять до «придатних», «обмежено придатних» та «непридатних».

Читайте також: Демобілізація військових: коли її чекати в Україні

«Поки Міноборони не змінить цей наказ, то жодної перекваліфікації «обмежено придатних» не відбуватиметься. Адже немає документа, на який можна посилатися для того, щоб кваліфікувати особу як «придатну» чи «непридатну», – сказав він.

Золотухін зазначив, що міноборони має визначити, який статус надавати людям, які мають певний діагноз та раніше були «обмежено придатними». Лише після ухвалення внутрішнього наказу, який буде основоположним для військово-лікарської комісії, військовозобов'язані, які раніше були визнані обмежено придатними, зможуть проходити ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби.

За словами експерта, для чоловіків, які мали статус «обмежено придатний» у воєнний час, мають бути визначені умови проходження служби. Зокрема, для них мають бути створені специфічні умови, адже людина має серйозні проблеми зі здоров'ям. Такі особи не можуть виконувати всі функції, які виконують здорові чоловіки, придатні до проходження військової служби у воєнний час.

Юрист також пояснив, що якщо міноборони довго ухвалюватиме внутрішній наказ, то надалі це створить правову невизначеність, тому що дев'ятимісячний строк може минути, а жодних умов для перепроходження ВЛК не буде створено.

Читайте також: Загальна мобілізація: яка відповідальність за ігнорування повістки

За словами Золотухіна, міноборони, окрім того, що повинно розробити внутрішній наказ, має ще зареєструвати його в міністерстві юстиції. Наказ має пройти юридичну оцінку на предмет того, наскільки він законний та відповідає внутрішньому національному законодавству та забезпечує дотримання прав людини.

Експерт додав, що також нещодавно були ухвалені зміни щодо Єдиного реєстру військовозобов'язаних. Цей реєстр – не нововведення воєнного часу. Закон був ухвалений іще у 2017 році, однак почав реалізовуватися лише під впливом бойових дій в Україні, тому нині до нього активно вносять зміни.

Юрист наголосив, що нещодавно разом із перекваліфікацією "обмежено придатних" до цього законопроєкту були внесені зміни щодо Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних. Цей реєстр буде комунікувати з низкою інших реєстрів, зокрема демографічним, реєстром судових рішень, реєстром мін'юсту щодо актів цивільного стану та іншими реєстрами.

«З Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних можна черпати основну інформацію про призовника. Згода на обробку персональних даних військовозобов'язаного не вимагається. Міністерство матиме доступ до більшості інформації про людину, яка необхідна для заповнення так званої військової картотеки», – резюмував він.

За словами експерта, до реєстру має доступ обмежена кількість людей. Вони несуть відповідальність за факти в ньому, оскільки всі відомості, які містяться в такій картотеці, конфіденційні.

Нагадаємо, що новий законопроєкт передбачає запровадження змін щодо правил мобілізації студентів, аспірантів та докторантів. Нагадаємо, хто може втратити відстрочку від призову.