Система електронної подачі декларацій держслужбовців починає роботу 15 серпня під чуйним керівництвом Національного агентства з питань протидії корупції (НАПК). Проте є привід сумніватися в тому, що ця система стане трампліном для масового декларування, та і технологічним проривом її не назвеш, - пише Юлія Самаєва у статті "Загальне декларування: гра з нульовою сумою" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
"Декларації держслужбовців по-доброму повинні були б подаватися через Електронний кабінет платника податків, який, у свою чергу, вже зараз повинен "бачити" дані зарплатних доходів, майнових рухомих і нерухомих реєстрів, банківських вкладів та декларації минулих років. Масово-роз'яснювальну та операційно-технічну допомогу держслужбовцям могли б на перших порах надати їх відділи кадрів. Суб'єкт декларування просто читав би з монітора автоматично сформований документ, при необхідності його коригував, підписував своїм електронним цифровим підписом та відправляв у ГФС. А сайт НАПК став би дзеркалом даних серверів фіскальної служби. Все вищеперелічене було б першим якісним кроком до загального одноразового декларування, яке пропонується запустити з початку жовтня 2016-го", - розповіла ZN.UA податковий консультант Юлія Касперович.
Але створена система е-декларування для чиновників - це просто оцифрована версія декларацій держслужбовців, які ті подають щорічно з 1994 р. Нововведень у цій системі практично немає, і її створення виправдовується лише тим, що ми номінально наблизилися до європейських стандартів декларування, не більше. Однак багатьма цей крок сприймається як реальний трамплін до масового декларування доходів.
У розпорядженні ZN.UA є законопроект парламентської податкового комітету "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо одноразового декларування активів фізичних осіб". У разі прийняття він дозволить українцям в період з 1 жовтня по 31 грудня 2016 р. задекларувати кошти в готівковій і безготівковій формі, рухоме і нерухоме майно, цінні папери, об'єкти незавершеного будівництва, корпоративні права та інші блага. При цьому суб'єкт декларування не зобов'язаний вказувати джерела походження цих цінностей і вартість задекларованих активів. А сама декларація звільняє його від кримінальної та адміністративної відповідальності за ряд фінансових порушень за умови, що фізособа сплатити ПДФО з доходу або його частини, який і був джерелом придбання цих активів. Причому дохід суб'єкт декларування визначає самостійно. По суті це законопроект про легалізацію доходів сумнівного походження, давно очікуваний деякими українцями, але аж ніяк не більшістю. Для тих, хто одноразову декларацію не подасть, вважаються задекларованими вже зареєстровані фізособою активи та грошові кошти в розмірі 1 млн грн.
Далі фіскальний орган порівнює поточні доходи з раніше задекларованими і в разі перевищення (понад десяти МЗП) проводить перевірку, за результатами якої донараховує зобов'язання по ПДФО та накладає штраф. Витратами фізособи вважається оплата робіт або придбання активів, вартість яких перевищує граничну суму готівкових розрахунків, встановлену НБУ, тобто 150 тис. грн. Природно, що більшості українців ця норма не торкнеться.
Є й альтернативний підхід - законопроект №4713 про податкову амністію та оподаткування непідтвердженого доходу авторства Миколи Фролова від БПП. Він також передбачає звільнення від відповідальності за умови розкриття сум отриманих за станом на 1 січня 2016-го доходів, але перевищують 200 тис. грн, сплату за зниженими ставками ПДФО, а також легалізацію непідтверджених доходів, правда, якщо вони не були отримані злочинним шляхом. Враховуючи, що методологія та порядок обчислення непідтвердженого доходу, тобто перевищення витрат над доходами, є нечіткими, неясно, як ГФС буде визначати такий "непідтверджений дохід". У той же час контролюючий орган може одноосібно визначати податкове зобов'язання (зі ставкою 30%) для платника податків. Враховуючи методи роботи фіскальної служби, ризик використання цієї норми вибірково та з метою отримання хабарів зашкалює.
І якщо раніше фіскали були головним болем підприємців, то згодом вони можуть стати проблемою кожного українця. У підсумку система електронного декларування для чиновників не стане трампліном для переходу до масового декларуванню через недосконалість. А саме масове декларування, по-перше, не буде масовим, відповідно, ніяк не вплине на рівень фіскальної грамотності громадян, а по-друге, ризикує захлинутися у звітах і перевірках фіскальної служби, створюючи додаткові корупційні ризики для суб'єктів декларування. У виграші від подібних реформ лише ті українці, хто давно чекає фінансової амністії і зможе узаконити отримані нелегальним шляхом кошти.
Нагадаємо, 15 березня Верховна Рада прийняла останній безвізовий закон про електронному декларуванні доходів і майна чиновників. Законопроект №3755 про особливості надання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в 2016 році з пропозиціями президента України Петра Порошенка підтримали 278 народних депутатів.