UA / RU
Підтримати ZN.ua

Система бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності потребує невідкладного реформування

Навіть найбільші бюджетні "гаманці", такі як Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України, не завжди раціонально розпоряджаються коштами на наукові дослідження.

Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій (далі - НРРНТ) підготував висновки за результатами звітів головних розпорядників бюджетних коштів (ГРБК) про стан використання фінансових ресурсів на наукову і науково-технічну діяльність. Процедура звітів ГРБК перед Національною радою встановлена ​​новим Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Ні для кого не секрет, що протягом багатьох років звіти головних розпорядників мали суто формальний характер, а питання ефективності використання коштів платників податків, що виділяються на наукові дослідження і розробки, органами державної влади не аналізувався. У висновках Наукового комітету (НК) НРРНТ, підготовлених після ретельного аналізу звітів головних розпорядників коштів та інших джерел, вказано насамперед на наявність системних проблем, загальних для багатьох ГРБК.

Про це в своїй статті для DT.UA пише Лідія Суржик. Всього, за її словами, налічується 27 ГРБК, які займаються науковою діяльністю, з них широкому загалу відомі хіба що окремі, такі як НАН, галузеві академії, МОН. Крім того, багато відомств і організацій мають у своєму підпорядкуванні наукові підрозділи, що фінансуються з держбюджету. Згідно з висновками НК, звіт виявив такі загальні проблеми:

"Як показав аналіз звітів, навіть найбільші бюджетні" гаманці ", такі як Міністерство освіти і науки, Національна академія наук України, не завжди раціонально розпоряджаються коштами на наукові дослідження. Так, левова частка фінансування наукової діяльності МОН витрачається на зарплати. Обсяг фінансування однієї НДР становить лише 300-370 тис. грн на рік, що свідчить про розпилення коштів і підтримку стратегії виживання замість концентрації фінансування на пріоритетних розробках, - зазначає оглядач. - При фінансуванні загального фонду в обсязі 649 млн грн, спецфонду - 295 млн грн, на придбання обладнання йде 15 і 13 млн відповідно, звідки напрошується висновок, що фактично модернізації обладнання не відбувається. Із загальної кількості публікацій установ системи МОН (близько 145 тис.) всього 7 тис. (близько 5%) - у виданнях, індексованих в WOS / Scopus, що фактично дорівнює показнику одного сильного західного університету".

Разом з тим, за словами автора, зазначається, що в системі МОН за 2017 р захищено 2863 кандидатських і 460 докторських дисертацій (в кілька разів більше, ніж у всіх інших ГРБК, включаючи НАНУ).

Детальніше про необхідність термінового реформування системи бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності читайте в статті Лідії Суржик "Наука в гаманці" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".