Однією з ключових інституцій охорони здоров’я на сьогодні є Національна служба здоров'я України. І поки на неї були жорсткі нападки, хотілося її захищати. Але зараз все частіше відчувається, що з інституцією не все гаразд. Недавно колишня керівниця служби Оксана Мовчан пожалкувала, що більше приділяла уваги медреформі і самою інституцією опікувалась недостатньо, чим її знекровила. Співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк проаналізував теперішню ситуацію в НСЗУ, на посаду голови якої зараз вже втретє триває конкурс.
"Я не можу коментувати те, що там зараз відбувається. Але якщо аналізувати стан НСЗУ взагалі, то він викликає у мене серйозну тривогу. За останні два роки НСЗУ виснажилась і дуже втратила у своїй спроможності бути флагманом змін так, як це мало б бути.
Станом на літо 2019 року НСЗУ, можна сказати, була на піку свого розвитку, але навіть тоді - далекою від своїх оптимальних потужностей. Персоналу було рази в чотири менше, ніж потрібно. Люди працювали на виснаження, роблячи героїчні зусилля. Команда, безумовно, була чудовою. Але так працювати не можна. Те, як вони запускали первинну допомогу, — це якесь диво. Коли розповідаємо про це на якихось міжнародних подіях, ніхто не вірить. Але ми показали, що це можливо", - пояснив Ковтонюк.
Однак після 2019-го НСЗУ не тільки перестала рости і розвиватись, її стан почав погіршуватись, продовжує експерт. По-перше, вона зникла з пріоритетних розмов в уряді, в Мінфіні, коли не стало людей, які б відстоювали збільшення бюджету, розширення можливостей, що було необхідно. Окремо можна говорити про моніторинг. За це треба було боротися на Кабміні, в Мінфіні. Щоб НСЗУ стала тим, чим є її аналоги в Європі.
Наведу для порівняння цифру. Бюджети таких агенцій складають приблизно від 1 до 3% від обсягу програми медичних гарантій - від усього бюджету, яким вони розпоряджаються. В медичних моделях зі страховими системами, наприклад США, цей відсоток взагалі може сягати 15-20%, адміністративних витрат дуже багато.
Ми взяли британську модель, яка вважається дуже економною і ефективною. 1-3% від бюджету ПМГ на роботу служби -- це дуже мало. Але в Україні в 2019 році адміністративні витрати були менше 0,5%, а зараз ще менше. Це фактично робота на виснаження.
По-друге, НСЗУ не тільки не посилювали і не розвивали. Весь цей час вона була під атаками, наприклад міністра Степанова. Не такими лобовими, як на ДП “Медичні закупівлі”. Але то було виснаження інституції через постійні конкурси. Націлені не на те, щоб обрати кращого керівника. А щоб отримати контроль над інституцією.
НСЗУ відбивалась. Але з кожною новою спробою отримати контроль інституція втрачала частину своїх життєвих сил і частину людей. Це закінчувалось деморалізацією і відтоком дуже кваліфікованого персоналу. Відтік триває. НСЗУ втратило своє бачення лідерства і перестало рухатись в стратегічних напрямках, які б дали можливість реформі відбутись. Наприклад, функція вибіркового контрактування.
Вибіркове контрактування — надважлива роль НСЗУ, пояснює Ковтонюк. Це ще називається стратегічними закупівлями. Коли ми не просто видаємо лікарням гроші. Так само як ДП “Медичні закупівлі” повинно купити найкращі ліки за найнижчою ціною, НСЗУ повинна закуповувати послуги так, щоб отримувати від лікарні найкращий результат для пацієнта. Вона не повинна роздавати контракти всім. Найбільше коштів має отримувати лікарня, яка показує найкращий результат до найбільшої кількості пацієнтів. На жаль, НСЗУ була змушена укласти дуже багато контрактів з лікарнями, які не здатні відповідати навіть якимсь базовим стандартам. Вона дає їм гроші ні за що, і тим підриває успіх змін, себе і свою роботу.
Лікарні "Укрзалізниці" Ковтонюк наводить в якості прикладу для своїх слів.
"Або заклади, які міністр Степанов попросив для свого батька. Це лише те, що витікало в публічний простір. Таких закладів чимало", - продовжує експерт.
НСЗУ, МОЗ і Мінфін мають бути жорсткими. Якщо лікарня не відповідає вимогам, не можна укладати з нею контракт. Або укладати обмежений, тимчасовий.
Була ідея зробити пакет перехідного фінансування для лікарень, які не здатні виконати навіть мінімальні вимоги до послуг. Вони б і далі отримували гроші, але набагато менше. Ці гроші призначалися для того, щоб дати час цим лікарням і місцевій владі прийняти рішення — або ми підтягуємо стандарт до мінімально можливого, або перепрофільовуємось в поліклініку чи терапевтичне відділення замість хірургічного, чи в реабілітаційне замість інтенсивного. Стаємо тим, чим насправді є.
На жаль, перехідне фінансування при попередніх міністрах перетворилося на спосіб видати лікарням гроші ні за що. І залишається таким надалі, що підриває реформу.
"Проілюструю на прикладі. Під час першої серйозної хвиля ковіду дуже багато людей потребували госпіталізації, кисню, якісної допомоги команди лікарів. На папері було визначено майже 250 ковід-лікарень. Але, впевнений, в кожному місті ці лікарні ділили на ті, куди реально треба везти людей, і тих, куди везти не можна, бо там їм не допоможуть. В Києві, наприклад, багато опорних лікарень були такими, куди людей везти не треба. Везли в 3–4 лікарні, які були переповнені, але там була допомога", - пояснює співзасновник Українського центру охорони здоров'я.
НСЗУ — організація, яка мала стояти на сторожі принципу оплати реальної допомоги. Зараз вона не має таких спроможностей і не має політичної підтримки, бо уряд займає популістичну позицію.
Коли кошти вже виплачені, потрібно перевірити — чи дійсно допомогу надано. Або пацієнт каже: я прийшов отримати допомогу, а мені сказали оплатити стент, який мало оплатити НСЗУ. В НСЗУ має бути апарат, який давав би цьому раду — проводив би перевірки виконання договору і подавав пропозиції про заходи, які потрібно вжити: штрафні санкції або звернутися до правоохоронних органів чи НАБУ.
Для цього НСЗУ потрібен величезний апарат, люди, які не сидять в Києві, а на місцях контролюють виконання договорів. Зараз, якщо лікарня не виконує договір, їй за це нічого не буде. Навіщо старатись, якщо міністр вийде з жалісною заявою і гроші дадуть?
"Відсутність якісних змін у своїй лікарні люди розцінюють як провал реформи. За це вже понесли відповідальність кілька попередніх міністрів і прем’єр-міністрів. Якщо міністр Ляшко буде робити так само, він теж буде нести за це відповідальність", - підсумовує Ковтонюк.
Як підвищити зарплати медикам і що робити з тіньовими доходами в медичній галузі? Що не так з НСЗУ і як покращити якість надання медичних послуг? Що відбувається з медреформою зараз, і що потрібно робити, аби українці дійсно відчули покращення, і з імовірної чергової хвилі COVID-19 ми вийшли з якомога меншою кількістю жертв?
Про все це читайте вже завтра, 20 червня, в інтерв’ю Алли Котляр із співзасновником Українського центру охорони здоров’я Павлом Ковтонюком “Коли прийде нова хвиля коронавірусу і що з медициною в Україні?”.