UA / RU
Підтримати ZN.ua

Щоб боротися з культурою обману, потрібно розвивати в дітей незалежність, уяву, толерантність і довіру до людей — експерт

Саме співвідношення цінностей виживання - самовираження, здається, і є ключем до витоків (не)доброчесної поведінки.

Чи можливо боротися з культурою обману? Дослідники особливостей культур розробили низку моделей для їх вимірювання та аналізу. Так, цінності, що підтримують "культуру виживання", є частиною моделі World Values Survey (WVS) - глобального дослідницького проекту, який з 1981 року вивчає переконання людей у майже 100 країнах світу, а також те, як цінності змінюються із часом і які соціальні та політичні наслідки це має. Висновки дають інформацію для науковців і політиків, які, зокрема, прагнуть побудувати громадянське суспільство і демократичні інститути в країнах, що розвиваються. Автори моделі та ініціатори дослідження політологи Р.Інґлегарт і К.Вельцель зводять міжкультурні відмінності до двох основних аспектів, які можна подати у вигляді матриці або перпендикулярних координатних шкал (R.Inglehart, 2004): традиційні цінності проти світських раціональних цінностей; цінності виживання проти цінностей самовираження.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Олена Михайленко. За її словами, саме співвідношення цінностей виживання - самовираження, здається, і є ключем до витоків (не)доброчесної поведінки.

"Риси самовираження найбільше притаманні країнам Скандинавії; Ісландії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії. Неважко помітити, що ці країни також є світовими лідерами у більшості економічних, соціальних та екологічних рейтингів. На протилежному краю мапи - країни, де домінують цінності виживання. На жаль, саме там ми бачимо Україну. Ще більшу прихильність до цінностей виживання демонструють лише Молдова і Туніс. Поруч з Україною, але трохи попереду неї на шляху до емансипативних цінностей - Болгарія і Білорусь", - зазначає експерт.

Як же саме можна розвивати цінності самовираження? Автор вказує, що дані WVS дозволяють поглибити аналіз і порівняти відповіді респондентів з України і, скажімо, Швеції, світового лідера 2017 року за показником Good Country Index, який оцінює країни за їхнім внеском у надбання світової спільноти.

"Шведське суспільство значно більшою мірою, ніж українське, прагне розвинути в дітей незалежність, уяву, толерантність і довіру до людей, тоді як українське робить наголос на слухняності. Навряд чи зосередження виховання на слухняності, вкупі зі слабкою уявою і недовірою, сприятиме перетворенню України на політично незалежну, демократичну і вільну державу з інноваційною економікою і власним голосом у світі", - підкреслює експерт.

Детальніше про боротьбу з культурою обману читайте у статті Олени Михайленко "Академічна етика у дзеркалі культурних інтерпретацій" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна"