Прокурори військової прокуратури передали у Державному бюро розслідувань (ДБР) справи про розстріл мітингувальників під управлінням Служби безпеки у Хмельницькому без матеріалів кримінального провадження, повідомляє прес-служба Управління спецрозслідувань ГПУ.
"Встановлено, що 28.12.2018 прокурором Головної військової прокуратури України були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У кримінальних провадженнях за підозрою співробітника ЦСО "А" УСБУ в Хмельницькій області та колишнього начальника УСБУ... визначена підслідність відповідно до ст.216 КПК України за іншим органом досудового розслідування – Державним бюро розслідувань", - йдеться у повідомленні.
При цьому процесуальні рішення здійснені без матеріалів кримінального провадження, котрі досі перебувають у слідчого УСР, не виділялися та не копіювалися, наголошують в управлінні.
"А ще цікаво, що і слідчий ДБР прийняв до провадження матеріали кримінального провадження без усіх матеріалів, і вже з 28.12.2018 здійснює ознайомлення із провадженням", - додається у повідомленні.
Зазначимо, у жовтні 2018 року генеральним прокурором Юрієм Луценком створено нову групу прокурорів, до складу якої увійшли прокурори Головної військової прокуратури та військової прокуратури Центрального регіону. На її чолі став перший заступник Головного військового прокурора ГПУ Сергій Долгополов.
Відтоді, як стверджують в Управлінні спецрозслідувань ГПУ, слідчих вчергове "фактично відсторонили від розслідування".
В управлінні неодноразово оскаржували призначення співробітників військової прокуратури процесуальними прокурорами у справах про розстріл євромайданівців у Хмельницькому, і наголошували на тому, що це "становить загрозу для об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин".
Зокрема, для притягнення до відповідальності керівника СБУ у Хмельницькій області Віктора Крайтора та співробітника спецпідрозділу "Альфа" обласного управління спецслужби через суттєві порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
"На теперішній час, виходячи із зібраних доказів у вказаних кримінальних провадженнях, можна достовірно стверджувати, що кваліфікація дій цих співробітників УСБУ у Хмельницькій області у повідомлених (військовими прокурорами – ред.) підозрах суперечить цим доказам і може бути підставою для зменшення, а можливо уникнення кримінальної відповідальності за скоєні злочини", - додають слідчі.
На початку січня 2019 року слідчим управління оскаржені рішення старшого групи прокурорів Сергія Долгополова від 28 грудня 2018 року як "незаконні і такі, що суперечать завданням кримінального провадження та містять ознаки злочинних".
"Слідчий клопотав розглянути скаргу саме генеральним прокурором через наявність обґрунтованих ознак упередженості у діях Головного військового прокурора. На теперішній час розгляд вищевказаних скарг слідчого на дії прокурора Долгополова С.В. генеральним прокурором доручений Головному військовому прокурору, який в свою чергу доручив їх розглядати самому Долгополову С.В.", - резюмують в управлінні.
Нагадаємо, 19 лютого 2014 року, після розстрілів учасників Революції Гідності в центрі Києва, учасники хмельницького Євромайдану пікетували будівлі обласного управління СБУ і прокуратури. Вони вимагали у їхніх керівників засвідчити свою позицію у зв'язку з подіями в столиці. Після спілкування з керівництвом прокуратури протестувальники вирушили до СБУ, проте до них ніхто не вийшов. Після того, як вони вибили скло у вхідних дверях, з будинку по них без попередження відкрили вогонь з автоматичної зброї.
71-річна Людмила Шеремет, якій куля влучила в голову, померла на місці, 21-річний Дмитро Пагор, помер у лікарні. Одному з поранених ампутували ногу. Загиблим посмертно присвоїли звання Героїв України.
Віктор Крайтор, який тоді очолював ГУ СБУ у Хмельницькій області, публічно визнав, що віддав наказ на застосування зброї проти протестувальників, заявив, що бере відповідальність за дії підлеглих на себе, а також написав рапорт про звільнення з посади. Його підозрюють за ч. 2 статті 365 (перевищення службових повноважень), ч. 1 статті 119 (вбивство через необережність) і статтею 128 (необережне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.
Військова прокуратура Західного регіону зареєструвала кримінальне провадження про перевищення повноважень. Крайтору вручили повідомлення про підозру і заарештували. У березні 2015 року військова прокуратура перекваліфікувала статтю на більш м'яку про "службову недбалість", а екс-керівник обласного управління СБУ став свідком.
У лютому 2017 року справу передали до Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ (нині Управління спеціальних розслідувань). За словами його начальника Сергія Горбатюка, військові прокурори "загубили" частину речових доказів, зокрема, дві кулі, які були випущені в протестувальників. У серпні 2018 року справу повернули до військової прокуратури.
Докладніше про розстріл протестувальників у Хмельницькому читайте у статті Світлани Кабачинської "Люті дні лютого" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".