Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила, що вони занепокоєні станом захисту прав людини на Кримському півострові та прагнуть отримати доступ їхніх органів до півострова, під час Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбувається у Вільнюсі. Про це повідомив Укрінформ.
Як зазначає Пейчинович-Бурич, йдеться, зокрема, про доступ до Криму комісара Ради Європи з прав людини.
"Ми рішуче засуджуємо анексію Криму та міста Севастополь. Наш комітет міністрів чітко висловився за мирне врегулювання кризи із забезпеченням суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України, з дотриманням стандартів міжнародного права. Ми розраховуємо на реалізацію Мінських домовленостей та рішень Паризького саміту",- наголосила генеральна секретарка Ради Європи.
Пейчинович-Бурич також підкреслила, що Україна зробила багато чого для покращення свого майбутнього.
"Багато було досягнуто, права людини краще захищено, виборча реформа забезпечила справедливіше вибори, децентралізація покращила інтеграцію громад, права внутрішньо переміщених осіб були зміцнені, структура власності у сфері ЗМІ стала прозорішою, а також є інші приклади успіху", - вказала вона.
Генеральна секретарка закликала українську владу надалі продовжувати працювати над виконанням положень Європейської конвенції з людських прав та рішень ЄСПЛ, забезпечення прав меншин, боротьби з корупцією, реформи судової сфери.
Раніше, Рада Європи вже неодноразово закликала Росію надати доступ до Криму. Росія продовжує ігнорувати прохання ЄС.
Нагадаємо, Комітет міністрів Ради Європи 11 травня підтримав ініційований Україною документ про ситуацію з правами людини в окупованому Криму.
Документ засуджує російську окупацію півострова, що є порушенням норм міжнародного права і принципів Ради Європи, а також констатує суттєве порушення державою-окупантом прав людини в Криму.
20 червня перший заступник глави МЗС України Еміне Джапарова повідомила про те, що генсекретар ООН опублікував проміжну доповідь про ситуацію з правами людини в Криму. Вона зазначила, у висновку, що російське беззаконня включає також наступ на релігійні свободи, зокрема, мова йде про переслідування Православної церкви України.
Після окупації Криму, Росія почала репресії, утиски, переслідування жителів півострова за проукраїнську позицію. На півострові було викрадено 43 людини – 11 досі офіційно вважаються зниклими безвісти, одного окупанти тримають під вартою та, як мінімум один загинув. Силовики впродовж першого кварталу 2021 року затримали 146 осіб, з них 126 – кримські татари.