UA / RU
Підтримати ZN.ua

Рішенням для проведення місцевих виборів в Україні може стати закон 2015-го року - експерт

Верховна Рада повинна оголосити проведення загальних місцевих виборів не пізніше 27 липня.

Поширення в Україні коронавірусу і введення карантину може перешкодити проведенню місцевих виборів. Перенести їх на наступний рік зможе тільки Верховна Рада, але зараз законодавчий процес перебуває на карантині. Виходом із ситуації можуть стати вибори за законом 2015 року. Про це ZN.UA розповів експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

Верховна Рада повинна оголосити проведення загальних місцевих виборів не пізніше 27 липня 2020 року. Але чи до того часу діяти карантин, введуть режим надзвичайного стану, - сказати неможливо. Майже 20 країн світу вже перенесли свої вибори, призначені на кінець весни та літо 2020-го.

Конституція України не передбачає механізм перенесення виборів і продовження терміну повноважень обраних депутатів. Єдина конституційна підстава - те, що вибори не проводять в умовах надзвичайного стану. Однак у випадку жорсткого карантину вибори можуть бути перенесені, хоч і на невеликий термін.

Якщо ж Рада візьметься за зміни Виборчого кодексу, то в пакеті будуть розглядати та політичні поправки.

"Наприклад, звучить ідея поширити партійну монополію на всі населені пункти зі статусом "місто" або на міста з кількістю виборців понад 30 тисяч. Зараз в обласні та міські ради "90+" кандидатів може висувати лише політична партія, і голосування проходить за системою так званих відкритих списків. Дійсно роль керівництва політичної партії при визначенні черговості кандидатів вирішальна, тому партії та хочуть поширити свою владу призначення кандидатів і на малі міста", - розповідає Ігор Попов.

Прийняти зміни в одне голосування буде нереально, а для обговорення двох тисяч поправок у парламенту піде багато часу. Виходом може стати рішення провести вибори по "Закону про місцеві вибори" 2015 року.

Згідно з цим законом, місцеві вибори в селах і селищах з населенням до 90 тисяч будуть проходити по звичайній мажоритарній системі. Вибори в райради, міськради та облради будуть проходити вже за пропорційною системою. Мерів міст з населенням понад 90 тисяч будуть обирати абсолютною більшістю голосів, тобто 50% + 1 голос. Для цього передбачена можливість проведення другого туру. Висунення мерів теж буде відбуватися тільки від партій.

Також, згідно з цим законом, місто, район, область діляться на округи. По кожному округу партія може висунути свого кандидата (партії, виборчі блоки цим законом не передбачено). Якщо партія набрала 5% голосів, кількість кандидатів від неї, які пройшли, визначається відповідно до кількості голосів, поданих безпосередньо за депутата в окремому окрузі. У раду проходять ті кандидати від партії, які отримали найбільшу підтримку виборців, а не ті, яких партія поставила на перші місця у списку.

"Виходом із законодавчого цугцвангу може стати рішення провести місцеві вибори за законом 2015 року, знайомому і виборцям, і членам комісій. Його недоліки давно обговорені і відомі, проте вони менше потенційних проблем у разі проведення виборів на чинній редакції Виборчого кодексу", - розповів Попов.

ЦВК не стала скасовувати голосування на довиборах у Харківській області 15 березня, коли статистика фіксувала лише поодинокі випадки захворювання в Україні. Раніше повідомлялося, що колишній голова Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична виграла проміжні вибори в одномандатному окрузі №179. За неї проголосували понад 77,5% виборців. У Верховній Раді самовисуванка Світлична замінить нинішнього голову ОДА Олексія Кучера. У липні 2019 року він балотувався в цьому окрузі кандидат від "Слуги народу" і заручився підтримкою понад 50% виборців.

Детальніше про те, які проблеми чекають місцеві вибори в Україні в цьому році, читайте в статті Ігоря Попова "Місцеві вибори: карантин плюс феодалізація всієї країни".