Українські ректори в своїй більшості вважають, що реформа вищої освіти є першочерговим завданням, що потребує невідкладного уваги, свідчить опитування серед ректорів вищих навчальних закладів, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
При цьому поточну якість освіти ректори оцінюють досить посередньо, однак її якість у власних вузах вважають в більшості високою (38 назвали його швидше або дуже високою).
Ректори в цілому підтримують ініціативу Міністерства освіти і науки щодо скорочення кількості ВНЗ. Абсолютна більшість ректорів (48 опитаних) оцінює новий закон про вищу освіту, прийнятий у липні минулого року, в основному або повністю позитивним. Єдине нововведення, яке не знайшло підтримки у більшості ректорів, стосується можливості отримання державного замовлення приватними ВНЗ.
Основними проблемами вищої освіти ректори в основному вважають слабку матеріально-технічну базу ВНЗ (45 згадок) і недостатній рівень автономії закладів (30), меншою мірою - низький рівень зацікавленості студентів у навчанні (24) і слабкий зв'язок між якістю викладання і рівнем оплати праці викладачів (21). У той же час головні кроки для вирішення існуючих проблем вищої освіти, на думку ректорів, повинні полягати в підвищенні зарплати викладачів, налагодження співпраці з іноземними університетами.
Ректори переважно прихильно поставилися до перспектив залучення бізнесу до вирішення проблем вищої освіти: 30 з них вважає, що бізнес повинен стати повноцінним партнером вузів, 20 - що він періодично повинен брати участь у рішенні визначених проблем.
Головними причинами виникнення хабарництва у вузах ректори вважають недостатню оплату праці викладачів (38 відповідей), а також загальне знецінення моральних норм (33) і самого вищої освіти (30). При цьому більшість з них визнає, що купівля письмових робіт є або загальною практикою, або досить поширеним явищем у їхніх ВНЗ (всього 47 згадувань).
Практично всі опитані ректори (57) вважають, що саме ректорати та деканати повинні взяти на себе левову частку відповідальності за боротьбу з корупцією у ВНЗ. 45 ректорів також вказали на важливу роль органів студентського самоврядування, 26 - правоохоронних органів. "Кращими методами боротьби ректори вважають підвищення зарплати викладачів (36 відповідей), введення невідворотності покарання за корупційні дії (30), а також широка гласність виявлених випадків корупції (26)", - йдеться в дослідженні.
Головне значення при вступі, на думку відносної більшості ректорів (27), повинні мати результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Проте ректори переважно не підтримують ідею використання системи ЗНО при вступі до магістратури (його підтримали лише 15 ректорів) і для оцінки знань випускників ВНЗ (12).
Опитування проводилося 18-23 червня 2015 серед ректорів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації з різних аспектів реформування системи вищої освіти в Україні. Всього було опитано 58 ректорів. Дослідження проводилося за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
Як писала газета "Дзеркало тижня. Україна", в Україні процедура формування державного замовлення на підготовку фахівців недосконала. За дослідженнями CEDOS, в цілому по країні за кошти держави в нинішньому році будуть готувати менше фахівців усіх рівнів: молодших спеціалістів (технікуми та коледжі) - менше на 13%; бакалаврів - на 19%, фахівців на основі бакалавра - на 42%; магістрів - на 13%. На 23% менше місць держзамовлення буде виділено на підвищення кваліфікації кадрів. Детальніше про систему держзамовлення на підготовку фахівців читайте в статті Оксани Онищенко "Силовикам додати, іншим - урізати. Про держзамовлення-2015".