Найгарячіша дискусія на засіданні Національної ради з питань розвитку науки та технологій виникла про статус галузевих академій. Так, відповідно до ключових пропозицій щодо реформування науки, розроблених Науковим комітетом, кращі установи галузевих академій, крім Національної академії медичних наук, передаються до НАН України, а всі інші національні галузеві академії - НАПН, НААН, НАПрН та Академія мистецтв - перетворюються "на громадські організації, що не здійснюють управління науковими установами, зі збереженням довічної плати за звання академіка та члена-кореспондента".
Про це у своїй статті для DT.UA пише Лідія Суржик. За її словами, при цьому передбачається "створення умов для об'єднання наукових установ і підрозділів на основі найбільш конкурентних у національні наукові центри, державні ключові лабораторії, навчально-наукові центри та дослідницькі університети, а також для переходу наукових установ на інші організаційно-правові форми з гнучкими умовами оплати праці". Академія медичних наук трансформується за аналогією з National Institute of Health: її установи мають зосередитися на наукових та клінічних дослідженнях, а підрозділи, які не займаються наукою, а виконують суто лікувальні функції, передаються Міністерству охорони здоров'я.
"Ще одна реформаторська пропозиція, яка далеко не всім сподобається, стосується вікового цензу. Так, обіймати керівні адміністративні посади в системі НАНУ та всіх інших наукових (науково-освітніх) установах можна буде лише до 70 років. Зрештою, усі наукові установи мають за єдиними правилами пройти державну атестацію, а ті, що не зможуть її пройти, потраплять під прес реорганізації/ліквідації", - підкреслює оглядачка.
Детальніше про реформування науки читайте у статті Лідії Суржик "Як нам облаштувати наукову сферу" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".