У Верховній Раді розглядають законопроєкт по ефективне управління закладами освіти і державним майном, котрий безпосередньо стосується питання землі та майна університетів, що в наших умовах є досить вибухонебезпечним.
Народний депутат, член парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук вважає, що із землею університетів є дві проблеми.
Перша: заклади вищої освіти недофінансовані, а дорогі столичні квадратні метри простоюють занедбаними. Друга: цю дорогу землю ректори університетів віддають за сумнівну вигоду під забудову житловими комплексами.
Нині у Верховній Раді готується до другого читання законопроєкт №4486. Він покликаний вирішити проблему непрофільного майна університетів, яке не використовується для освіти та науки.
«Ця норма закону стосується не тільки університетів. Заклади освіти – це і школи, і дитячі садочки, і профтехи. Якщо ухвалимо закон, їх можна буде приватизувати. Для громад чи сіл, у яких малокомплектні школи вже було закрито, – це благо. З’явиться можливість залучити кошти, а не мати в селі будівлю-привид, із якою нічого не можна зробити», - пояснює Грищук.
Але коли йдеться про великі міста і школи в центрі міста, ця норма може спрацювати як спокуса для недоброчесних чиновників – земля більше не належатиме університету чи школі, а повністю перейде до нового власника будівлі.
Недофінансування університетів – давно відома проблема. Тим часом є порожні квадратні метри, університетські лабораторії чи корпуси, які простоюють у центрі міста. Що з ними робити? Чи можна дозволити вишам їх продавати? У парламенті ось-ось ухвалять у другому читанні законопроєкт, який має вирішити це питання. Які ризики і які плюси в ньому є? Читайте у статті Романа Грищука «Розпродаж майна університетів?» у ZN.UA.