UA / RU
Підтримати ZN.ua

“Путівка в елітний клуб захисників”: історик прокоментував ініціативу воєнкоматів щодо вручення повісток

"Від 2 до 3 місяців — і в бойовий підрозділ прийдуть вже більш-менш підготовлені люди. Звісно, не всі адаптуються до армійських тягот".

На тлі почастішання практики вручення повісток у воєнкомати в місцях відпочинку, серед українських військових існують доволі полярні думки щодо доцільності і ефективності обрання саме такого підходу. Хтось вважає його знеціненням добровольчого руху, адже певною мірою перетворює службу на покарання.

Днями ініціативу прокоментував військовий психолог Андрій Козінчук. Відповідаючи на питання про те, чи варто повістки перетворювати на каральний та виховний інструмент, він зауважив:

"Є методи набагато крутіші. Заохочення, наприклад. Коли тебе карають, твоя психіка захищається. А нам потрібно укомплектувати ЗСУ вмотивованими людьми", – каже він.

А воєнний історик Роман Пономаренко констатує: ЗСУ нині втрати приходяться в основному на кадрових військових та мотивованих добровольців першої хвилі. Водночас часи «добровольчої армії», тобто тої, куди йдуть тільки вмотивовані та «готові» добровольці за свідомим вибором, закінчуються. І військову форму вже скоро прийдеться вдягнути дуже багатьом українським чоловікам.

Читайте також: Юристи назвали покарання за неявку до військкомату на порядку денному

“Не значить, що в армію не треба примусово брати тих, хто того не хоче чи поводить себе, назвемо це, неадекватно. Армію наявність таких рекрутів не зіпсує і ніяк не опозорить. Тому що армія — це традиційний механізм виховання гідних членів суспільства. В нас чомусь поширена думка, що наявність таких солдатів чи то спаплюжить, чи то ослабить армію, після чого слідує висновок, що мобілізувати їх не треба. Це хибний посил. Бо колишніх «п’яниць та дебоширів» скерують не на фронт відразу, а в навчальний підрозділ, де вони пройдуть базову воєнну підготовку, вивчать ази служби, привчаться до дисципліни. Знаю парочку сержантів, які активно цьому посприяють.

Від 2 до 3 місяців — і в бойовий підрозділ прийдуть вже більш-менш підготовлені люди. Звісно, не всі адаптуються до армійських тягот. Такі потім будуть нити в соцмережах, як все погано і вимагати відкрити кордони. Чи ще гірше, створювати проблеми своїм побратимам. Але то таке, валар моргуліс, як казали у давній Валірії.

Тому повістка в армію не є покаранням. Це путівка в елітний клуб захисників вітчизни».

Раніше ми розбиралися з тим, чому повістку може отримати той, хто має право на відстрочку.

Також нещодавно в статті Асоціації правників України для ZN.UA. було пояснення про те, чи можуть вручити повістку на кордоні.