Зміна процедури призначення та відбору кадрів на керівні посади в прокуратурі, запроваджена з приходом до Офісу генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, дозволила обійняти їх людям, чия доброчесність викликає багато запитань, йдеться у матеріалі "Слідства.Інфо".
Так, посаду начальника управління отримав харків'янин Дмитро Літкевич. Досвіду роботи в органах прокуратури у новопризначений начальник немає, а спроби журналістів поспілкуватися з ним чоловік проігнорував.
Літкевич та його сім'я фігурували в низці кримінальних справ, які стосуються шахрайства в особливо великих розмірах, використання підробленого документа та відмивання коштів.
У 2008 році Літкевич-старший позичив в ексначальника управління СБУ в Харківській області Олександра Полковниченка 100 тисяч доларів і не повернув. За версією слідства, Дмитро про наміри батька знав та особисто запевняв кредитора, що керує процесом повернення коштів. Невдовзі Олександра Літкевича оголосили у державний і міжнародний розшук.
Сестра Дмитра Літкевича Ірина того ж року взяла кредит на 410 тисяч доларів, надавши для його отримання підроблений документ – довідку з місця роботи із завищеними доходами. Ці довідки їй нібито підписала матір, яка очолює компанію.
Влітку 2013 року в мережу виклали аудіозапис, на якому людина, котра називає себе помічником Арсена Авакова, нібито розмовляє з Олександром Полковниченком. Фігуранти плівок обговорюють "грошовий варіант вирішення проблеми Арсена Борисовича".
Сам Полковниченко розповів журналістам, що плівки змонтували, розмова відбулася між ним та Літкевичем-старшим у лютому 2010 року і стосувалася тих самих 100 тисяч доларів. А жодних грошових справ із міністром МВС він не мав. На бік Полковниченка стали експертиза та суд.
Адвокат Дмитра Літкевича подав на це рішення апеляцію. На його думку, інформація, що на аудіозаписі зафіксовано саме голос його підзахисного, "є зайвою деталізацією". Апеляційний суд Харківської області підтримав це клопотання.
Попри низку кримінальних справ, в яких фігурувала родина Літкевичів, офіційно підозрюваним був лише Олександр Літкевич. У січні цього року матеріали справи про відмивання грошей з відділку поліції зникли. У березні чоловіка зняли з розшуку МВС.
Посаду заступника начальника департаменту отримав колишній заступник прокурора Волинської області Вадим Веніславський. У жовтні 2014 року його було звільнено за законом "Про очищення влади" (люстрацію).
З 2012 року і до свого звільнення Веніславський обіймав посаду у Волинській прокуратурі, до того більше ніж півроку був прокурором Луцького району. Рішення про люстрацію було мотивоване тим, що за часів президентства Віктора Януковича він понад рік обіймав у органах прокуратури керівну посаду.
У грудні 2019 року Веніславський оскаржив своє звільнення у суді. Окружний адміністративний суд Києва став на його бік – мовляв, прокуратура не довела, що позивач своїми діями сприяв узурпації Януковичем влади.
А апеляцію на рішення ОАСК прокуратура програла. Водночас Офіс генерального прокурора 30 березня подав касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій, зараз справа слухається у Верховному суді.
До березня поточного року Вадим Веніславський був співвласником компанії "Спецкомунтех", яка спеціалізується на продажу сміттєвозів, тракторів, машин для прибирання та іншої спецтехніки. Нині компанією володіє донька прокурора Анастасія.
Компанія є фігурантом кримінального провадження Державного бюро розслідувань про розмитнення вантажівки VOLVO FL280 року випуску за заниженою ціною, Личаківський районний суд Львова арештував транспортний засіб.
12 травня сміттєвоз з такими ж характеристиками виставили на продаж на одному із сайтів. Представники сайту із посиланням на дані реєстру МВС зазначають, що автомобіль у розшуку не перебуває. Чергове засідання у справі про арешт вантажівки мало відбутися 29 травня, рішення в реєстрі поки що немає.
Ще одним заступником начальника департаменту став Євгеній Коновальчук. За президентства Януковича Коновальчук обіймав посаду начальника Управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави у прокуратурі Запорізької області. Після Революції Гідності його було звільнено наказом прокурора області.
У розмові з журналістами прокурор запевняв, що його звільнення не пов'язане із очищенням влади: "Я не брав ніякої участі в цих питаннях. Це не входило до моїх обов'язків: у мене не було нагляду за додержанням законів органами міліції". Після звільнення з органів прокуратури він займався бізнесом.
У травні 2014 року сім'я Коновальчука оформила право власності на квартиру площею 118 кв. м у Запоріжжі. Цю квартиру експрокурор отримав у 2012 році як службове житло, тож, згідно із законом "Про приватизацію державного житлового фонду", не мав права приватизувати.
"Допомогло" рішення виконкому Запорізької міської ради, який у 2013 році виключив кватиру зі службових через те, що "потреба в такому її використанні відпала". Зараз ця нерухомість може коштувати щонайменше 50 тисяч доларів.
Євгеній Коновальчук переконує, що відповідно до закону мав право на приватизацію цього житла, оскільки більше десяти років пропрацював у органах прокуратури, а приватизація відбулася вже після його звільнення.
"Безкоштовна передача у власність квадратних метрів прокурорам, силовикам та суддям зазвичай відбувається непрозоро й люди, які стоять у черзі за соціальним житлом, про це навіть не знають. Так будується корупційний ланцюжок по всій країні: суд-прокуратура-міська адміністрація. Мерія міста і особисто мер має дуже жорстке зчеплення із силовим блоком", - наголошує громадська діячка Ліна Клебанова, яка два роки вивчала "сірі" схеми розподілу житла у Києві.
У власності Коновальчука також чотири автомобілі загальною вартістю майже 450 тисяч гривень, три з яких придбано в минулому році. Та великі суми готівкою й на банківських рахунках.
У листопаді 2016 року людина з ідентичними прізвищем, іменем та по-батькові подала петицію на сайті президента, в якій пропонувала обмежити доступ до Єдиного державного реєстру декларацій, оскільки публічне звітування про доходи нібито призвело до "грабежів та розбійних нападів на держслужбовців". З необхідних для розгляду 25000 підписів петиція набрала лише десять.
Як пише у своїй статті для ZN.UA головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, спроби побудувати свою вертикаль влади в органах прокуратури та направляти офіцерів правосуддя на виконання політичних замовлень не є новелою, яку приніс із собою президент Володимир Зеленський або почала генпрокурорка Ірина Венедіктова. Однак остання повернула ці практики.
Саме вибудовування контрольованої вертикалі стало вирішальним фактором під час добору кадрів. Докладніше про непрофесіоналізм Венедіктової при формуванні команди Офісу генерального прокурора України читайте у статті Олександра Лємєнова "Прокурорський відкат Ірини Венедіктової".