В.о. голови Національної служби здоров'я України Андрій Віленський у понеділок, 16 листопада, заявив про те, що його відомству до кінця року не вистачає 5,6 млрд грн для забезпечення фінансування медустанов, які надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19 у стаціонарі.
Наступного дня на засіданні уряду прем'єр-міністр Денис Шмигаль відреагував, сказавши, що прогнозований дефіцит коштів для НСЗУ можливий тільки в тому випадку, якщо захворюваність на коронавірус у країні почне дуже швидко зростати. На сьогодні, мовляв, кошти додадуть, тому що є резерв.
«Проблема виникла не сьогодні. Але згадали про неї тільки зараз, - коментує ексгендиректор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова. - У травні 2020-го, коли вся країна сиділа на карантині, в Програму медичних гарантій для боротьби з ковідом було виділено 15,8 млрд грн. Але вже 25 червня міністр охорони здоров'я Максим Степанов підняв оплату для екстренки, інсультів, інфарктів і ввів перехідне фінансування, забравши для цього гроші в обсязі 3,9 млрд з ковідних пакетів».
Розрахунок, був на те, вважає експерт, що пронесе і серйозної ситуації з ковідом в Україні не буде.
Ба більше, гроші, виділені на «Велике будівництво», не використовувалися на кисень для хворих на коронавірус. І тільки 11 листопада, коли ситуація стала вже кричущою, з цих коштів забрали на кисень 0,9 млрд грн. Що свідчить про те, що ніяка підготовка до пандемії коронавірусу в період адаптивного карантину не велася, додає Сухорукова.
«Була надія на авось, на те, що пронесе і робити нічого не потрібно. Ковідні гроші віддали на популізм, не залучаючи в систему додаткових коштів. Тому що 3,9 млрд грн не були виділені додатково на екстренку, інсульти, інфаркти і перехідне фінансування. Ці гроші просто забрали з ковідних пакетів», - підсумовує експерт.
ZN.UA неодноразово писало, наскільки неефективно витрачаються гроші Фонду боротьби з COVID-19. Так, з 14 млрд, виділених на боротьбу з коронавірусом, МОЗ витратив лише 4,7 млрд. Цих грошей вистачило б для оснащення опорних лікарень кисневими концентраторами і підвищення охоплень тестуванням до європейських показників.
Замість цього частину грошей витратили на ремонт доріг в рамках програми «Велике будівництво». А тепер центральна влада знову просить мерів допомогти з фінансуванням боротьби з пандемією, хоча дві третини всіх державних антіковідних витрат профінансовані саме коштом регіональних бюджетів.
Докладніше про проблеми в лікуванні ковід-позитивних пацієнтів в сільській місцевості читайте в статті Алли Котляр і Оксани Онищенко «Не пацієнт, а терпіла?» у ZN.UA.