За три роки російської окупації Криму ситуація з правами людини на анексованому півострові продовжує погіршуватись, повідомили в інтерв'ю DT.UA голова моніторингової місії ООН Фіона Фрейзер і фахівець з прав людини Марк Божанік.
"Якщо говорити коротко, то ситуація з правами людини в Криму істотно погіршилася за всіма напрямками: громадянські, політичні, соціальні, культурні права", - зазначив Божанік.
На думку експерта, це погіршення пов'язано з двома факторами: імплементацією обмежувальних і таких, що не відповідають міжнародним стандартам, законів РФ у Криму, і тиском на інакомислячих і не згодних з окупацією півострова.
"Для придушення інакомислення в Криму застосували положення кримінального законодавства щодо боротьби з сепаратизмом, екстремізмом і тероризмом. Це дуже сильно придушило основні свободи: свободу мирних зібрань, думки, висловлювання, віросповідання та інші", - підкреслив фахівець з прав людини.
Крім того, негативний вплив на ситуацію з правами людини в анексованому Криму іноді чинять події, що відбуваються в самій країні-окупанті.
"Іноді те, що відбувалося в самій Російській Федерації, мало негативні наслідки для Криму. Наприклад, рішення Верховного суду Росії про заборону релігійної організації "Свідків Єгови". Як наслідок, усі 22 осередки "Свідків Єгови" у Криму втратили реєстрацію, хоча до цього могли там працювати. Або, наприклад, перереєстрація кримських ЗМІ, релігійних та неурядових організацій за законами РФ. Це означало, що влада могла "фільтрувати" і контролювати цей процес і відмовляти в реєстрації тим, хто не підтримав так зване "приєднання"", - йдеться в інтерв'ю.
Звичайною практикою російських спецслужб у Криму є тортури та жорстоке поводження із затриманими для отримання "потрібних свідчень". Такі випадки фіксуються моніторинговою місією ООН.
"У наших доповідях ми не називаємо прізвища людей, хоча вони у нас, звісно, є. Так, на жаль, це явище у Криму триває. Звичайно, нас хвилює і сам факт тортур у Криму, і те, що немає належного розслідування та правового реагування на випадки тортур, які відбувалися або під час затримання, або після нього", - розповів Марк Божанік.
За словами члена моніторингової місії ООН, тортури різноманітні: фізичні, психологічні, примусові психологічні обстеження, тортури з елементами сексуального насильства та погрозами сексуального насильства.
"Те, що особливо нас турбує, і що ми постійно наголошуємо у доповідях, - винні в Криму не притягуються до відповідальності. Існуючі механізми не застосовуються для надання належної правової допомоги, належного реагування на подібні випадки, і з'являється безкарність, що призводить до повторення порушень", - резюмував експерт.
Нагадаємо, Міжнародний суд ООН в Гаазі погодився на введення тимчасових заходів у справі "Україна проти Росії" у питанні дискримінації національних меншин у Криму. Крім того суд зобов'язав Росію відновити Меджліс і утриматися від обмежень для кримських татар у представництві власних інтересів.
Також серед вимог знаходиться відновлення освіти в Криму українською мовою. Крім цього, суд попросив обидві сторони утриматися від будь-яких форм расової дискримінації.
Детальніше про роботу моніторингової місії ООН в Криму та Донбасі читайте в інтерв'ю Фіони Фрейзер і Марка Божаніка у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".