Кілька днів тому на форумі «Україна 30: освіта і наука» презентували ідею президентського університету. Вона схожа на існуючий в Казахстані Університет Назарбаєва, а сама концепція навчального закладу дуже нагадує російський інноваційний центр «Сколково».
Чи приживеться такий освітній заклад в Україні, розмірковує освітній консультант, авторка ZN.UA Єлизавета Щепетильникова.
Найкращий приклад аналогічного проєкту в пострадянського просторі – Університет Назарбаєва. Створений десять років тому, теж з ініціативи президента, заклад сфокусувався на залученні талановитих студентів Казахстану, громадян, які отримали освіту за кордоном, а також іноземних дослідників.
Університету Назарбаєва вдалося зібрати у своїх стінах перспективних студентів і дослідників, але це не дуже впливає на систему освіти Казахстану загалом.
Попри розміщення навчального закладу у столиці країни – Нур-Султані, – дослідників університету в національній системі вищої освіти сприймають як чужинців через їхні попередні навчання та роботу за кордоном, відмінності в умовах праці й цінностях.
«Особливий статус президентського університету може стати на заваді його інтеграції в український освітній простір», - наголошує авторка.
Ідея українських законодавців щодо спеціального закону про новий університет копіює підхід, використаний у Казахстані для створення Університету Назарбаєва. Втім, там із часом особливий статус навчального закладу став викликати невдоволення: на його утримання йде понад 20% загальнонаціонального бюджету на освіту, проте цих інвестицій усе одно недостатньо, аби університет посів шановане місце на світовій арені, де якість вимірюється впливовістю наукових результатів.
Як наслідок, Університет Назарбаєва досі не входить до міжнародних рейтингів.
Напрями підготовки, запропоновані для президентського університету, й «вільна економічна зона для всіх бізнес-партнерів, долучених до формування цього університету» (за словами міністра освіти Сергія Шкарлета), дуже схожі на ідеї, реалізовані в інноваційному центрі «Сколково».
«Російська Кремнієва долина» теж фокусується на розробці та комерціалізації нових інформаційних технологій, біотехнологій, енергоефективності, ядерних та космічних технологіях. На її території стартапи, підприємства та іноземні фахівці користуються особливими пільговими умовами.
У Сколково теж є навчальний заклад – Інститут науки та технологій, але він створений у співпраці з Массачусетським технологічним інститутом і позиціюється як недержавний ЗВО.
«Таким чином, президентський університет узяв для наслідування пострадянські моделі, які в українському контексті можуть зовсім не прижитися», - підсумовує Щепетильникова.
Наскільки свіжі ідеї закладено у вітчизняну концепцію, і чи справді Україні потрібен ще один вищий навчальний заклад, коли їх вже і так забагато? Читайте в матеріалі Єлизавети Щепетильникової «Президентський університет: між Сколково та Назарбаєвим» у ZN.UA.