В організації Amnesty International провели власну балістичну експертизу, яка підтверджує приналежність зброї, використовуваної загарбниками в Бучі, до арсеналу озброєння, яким користуються лише “елітні російські підрозділи”.
Наочним у цій ситуації є приклад вбивства 43-річного менеджера і батька 2-ох дітей Євгена Петрашенка. Його розстріляли у власні квартирі на горезвісній вулиці Яблунській, саме тут відбулися найбільш криваві події в Бучі, згодом світлини звідси облетять всі світові медіа після деокупації міста.
Коли місто звільнили і журналісти та психологи змогли поспілкуватися зі вцілілими, дружина Євгена розповіла: чоловік вирішив залишитися в квартирі, не спускався в підвал залишився, щоб допомогти сусідам, квартири яких обшукували російські солдати. Спершу жінка втратила з ним зв’язок, а через день у квартирі виявили його тіло (дозволили жінці відвідати своє помешкання самі ж російські військові). Вона розповіла про побачене:
«Євген лежав на кухні, мертвий. Йому вистрелили в спину, легені й печінку. Його тіло залишалося у квартирі до 10 березня, коли ми змогли поховати його в неглибокій могилі у дворі».
На місці вбивства дослідницька команда Amnesty International знайшла дві кулі і три гільзи. Дослідник Amnesty зі зброї визначив кулі як бронебійні патрони 7Н12 калібру 9 × 39 мм із чорними наконечниками, якими можна стріляти лише зі спеціалізованих гвинтівок. Їх використовують окремі елітні російські підрозділи, серед них ті, що, за наявною інформацією, на той час діяли в Бучі.
Правозахисники з Amnesty International зазначають про переконливі докази того, що діяння військ РФ в околицях української столиці – не що інше як, воєнні злочини. Безліч із задукоментованих свідчень з територій, які перебували під окупацією в лютому та березні, свідчать про непоодинокі випадки позасудових страт цивільного населення:
«У нього руки були зв’язані за спиною шматком білого пластику, і йому стріляли в голову», - розповідає про одного з таких вбитих, Віктора Клокуна, його партнерка.
Інший чоловік, якому вдалось вижити, фактично на власні очі побачив убивство російською артилерією його дружини та сусідів.
«Я вийшов із квартири, щоб попрацювати в гаражі, а моя дружина збиралася відвести кількох старших сусідів у підвал, – зазначає в коментарі житель Бородянки. – Коли я дійшов до гаража, метрів за 150 від будинку, пролунав страшний вибух. Я кинувся за гараж… Уся середня частина обвалилася — саме там, де мешканці ховалися в підвалі. Серед убитих була й моя дружина Галина. Я досі бачу її біля дверей нашого дому… де ми прожили сорок років».
Нагадаємо, напередодні представники згаданої правозахисної організації заявили, що зібрані переконливі докази свідчать про системність злочинів, скоєних проти мирних жителів.