Падіння системи електропостачання Києва може викликати параліч усіх систем життєзабезпечення міста, це і є те, що насправді слід називати блекаутом, пояснює директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті «Блекаут – як вижити у великому місті?».
Від стабільного електропостачання залежить робота водогону, каналізації, централізованого опалення. Про електротранспорт без електрики мови нема, як і про мобільний зв’язок та Інтернет.
«Специфіка систем централізованого опалення та електропостачання в Києві полягає в тому, що вони об’єднані одним технологічним процесом – на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницькій ТЕЦ електрика та тепло виробляються одночасно, тож якщо зупиниться генерація струму, не буде і тепла», - пояснює Сергієнко.
Для подачі тепла до будинків існують 19 підкачувальних станцій і 2,3 тисячі теплопунктів, і всі вони працюють на електриці.
Водогін і каналізаційне господарство міста також критично залежать від наявності електрики, оскільки обидві системи потребують роботи насосів. Крім того, для каналізації необхідна вода, інакше відходи життєдіяльності киян осідатимуть і накопичуватимуться в каналізаційних трубах.
У різні пори року місто щодня потребує від 700 тисячдо 1 млн кубометрів води, що їх подають дві водозабірні станції. Працює система постачання артезіанської води із 376 свердловин, що має 27 насосних водопровідних станцій, 32 станції підкачування, 111 бюветних комплексів і 22 фонтани загальною потужністю 100 тисяч кубометрів на добу.
Система каналізаційних мереж загальною довжиною понад 2,6 тисячкм має 37 каналізаційних насосних станцій. І все це господарство потребує електроенергії.
«У Києві близько 12,5 тисяч багатоквартирних будинків і понад 23 тисячі індивідуальних. Мешканці багатоповерхівок абсолютно залежні від централізованих систем водозабезпечення і каналізації, тепло- і електропостачання, і це робить їх надзвичайно вразливими в умовах війни», - підсумовує автор.
Нагадаємо, 9 грудня ДТЕК «Київські електромережі» запровадили оновлені графіки стабілізаційних відключень електрики, які дають змогу подавати киянам світло лише чотири-шість годин на добу. Тестувати їх почали вже наступного дня.
Жити у режимі, коли світло є лише п’ять-шість годин на добу киянами доведеться принаймні до весни, пояснює автор ZN.UA Ігор Маскалевич. Ракетні удари росіян пошкодили українську енергосистему, проте домогтися її падіння окупанти досі не змогли.