Голова Інституту національної пам'яті Польщі (ІНПП) Ярослав Шарек зазначає, що відновлення співпраці з Українським інститутом національної пам'яті (УІНП) можливе лише за умови виконання українською стороною низки умов.
Напередодні Україна звернулася до Польщі з пропозицією відновлення співпраці між інститутами нацпам'яті, міністерствами культури та міжнародними комісіями, які опікуються історичними питаннями, повідомляє "Польське радіо".
За словами Ярослава Шарека, відновлення співпраці можливе лише за умови:
- прийняття українською стороною рішення про дозвіл польській на проведення пошукових робіт на території нашої держави, ексгумації останків жертв та будівництво місць пам'яті поляків;
- розв'язання питання пошуків, ексгумацій та вшанування пам'яті поляків, котрі "загинули від рук українських націоналістів" за часів Другої світової війни;
- спільної публікації доробку матеріалів зустрічей Польсько-українського форуму істориків.
Наразі робота органу, до складу якого входять польські та українські історики, призупинена. Проте, за словами голови ІНПП, польська сторона готова відновити її, якщо спочатку будуть опубліковані українською та польською мовами наукові опрацювання, презентовані досі під час цього форуму.
Зазначимо, польсько-український форум істориків розпочав свою роботу у 2015 році під патронатом Інститутів національної пам'яті обох країн. У його основі – майданчик польсько-українського історичного діалогу. Досі форум провів п'ять зустрічей, остання відбулася у жовтні 2017 року в Черкасах.
Нагадаємо, 1 березня, набув чинності закон про Інститут національної пам'яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів" і звинувачення поляків у причетності до злочинів Третього рейху.
У ніч на 1 лютого Сенат Польщі 57 голосами прийняв без поправок скандальний закон про Інститут національної пам'яті.
6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон. Однак після цього він оскаржив деякі його положення в Конституційному суді.
Відносини між Польщею й Україною викликають багато суперечок, особливо в історичному контексті. Польський істеблішмент кардинально переглядає політику країни у сфері національної пам'яті. Що стосується України, це призвело до відмови від формули примирення "прощаємо і просимо вибачення", і тепер історичні образи виходять на передній план в українсько-польських відносинах. Через що ті перебувають у стані турбулентності. Більш детально про польсько-українські відносини читайте в матеріалі Володимира Кравченка "Тінь Бандери і Хмельницького" для DT.UA.
Детальніше про особливу мікроматрицю українсько-польських відносин читайте у матеріалі Юрія Шаповала "Як спецслужби "народної" Польщі бандерівців нищили" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".