Пандемія різко виштовхує нас у сучасний світ. Ми змушені змінюватися у пришвидшеному темпі й опановувати сучасні рішення в освіті. У 2020 році було створено Всеукраїнську школу онлайн (ВШО) у телевізійному форматі, уроки якої часто піддавалися нищівній критиці. Але вже наприкінці року стартував новий формат ВШО як цифрової платформи для учнів та вчителів, створеної спільно Міністерством освіти і науки, Міністерством цифрової трансформації та ГС «Освіторія». Про це у своєму матеріалі пише освітній експерт Тетяна Харламова.
Почали розробляти, знімати та завантантажувати на платформу різноманітні відеоуроки, конспекти, навчальні тести, додаткові матеріали для учнів 5–11 класів. До справи мобілізували найкращих учителів країни. Це був складний високотехнологічний процес, у якому брали участь як учителі — автори навчальних курсів, так і оператори, відеоінженери й монтажери, редактори, дизайнери, методисти, менеджери та координатори навчальних галузей від Українського інституту розвитку освіти. Кожен урок проходив систему різноманітних фільтрів якості. Вже з самого початку було зрозуміло, що проєкт потребує багатомільйонних вкладень. До нього долучилися міжнародні фундації — ЮНІСЕФ, фонд «Відродження» тощо. Паралельно МОН прискорило темпи «інтернетизації» всіх навчальних закладів, щоб надати якісний Інтернет кожній школі.
Здавалося б, Україна має інноваційний проєкт, якому судилося розвиватися. Проєкт увійшов до списку 30 найкращих інноваційних проєктів за всі роки Незалежності. Та, на жаль, через брак коштів знято всього 1800 уроків. Ще 399 мали з’явитися до 1 вересня цього року, але не з’являться… В нашій країні неможливі швидкі ефективні рішення. Державна система і бюрократичні процедури перерозподілу бюджетних видатків, правила тендерних процедур роблять нашу державу неповороткою й інерційною. І до боротьби з корупцією, ефективного розподілу бюджетних коштів вони не мають жодного стосунку.
А в цей час інші країни вкладають купу грошей у створення платформ для дистанційного навчання. За приклад можна привести Фінляндію, Францію і Китай. Всі ці країни давно «цифровізували» свою освіту і створили для учнів, батьків та вчителів ефективні загальнонаціональні рішення. Частину цих рішень було реалізовано задовго до пандемії.
Зовсім скоро почнеться новий навчальний рік. І хоча зараз усі школи працюють у звичному режимі, розмови про можливу дистанційку лунають дедалі наполегливіше. Більшість школярів і батьків її бояться. А як в інших країнах? Зібрала все цікаве про дистанційку за кордоном і порівняла її з нашою Тетяна Харламова в матеріалі «Привид дистанційки: як до цього готуються «в них» і як — в Україні».