Понад дві третини українців, 72%, назвали себе православними. Серпневе опитування Українського інституту майбутнього та “Нью Імідж Маркетинг Груп” показало, що 39% православних українців є парафіянами Православної Церкви України. Лише 16% респондентів є парафіянами Української православної церкви Московського Патріархату.
Соціологи провели опитування серед 5 тисяч респондентів.
Найбільша група, окрім 72% православних, є нерелігійними. Таких людей в Україні 13%. Ще 8% – греко-католики, протестантів 2%. Стільки ж людей відповіли, що вони практикують релігію, якої не було у запропонованому переліку. Також двом відсоткам респондентів було “важко сказати” про свою належать до релігії.
Згідно з результатами дослідження, 1% українців є католиками, 0,3% мусульманами та 0,2% – юдеями.
Православ’я є найпоширенішою релігією в усіх макрорегіонах України (79% в Донбасі; по 78% на Півдні та у Центрі; 73% на Сході та 57% на Заході). Нерелігійні українці є другими за кількістю майже по всій території України. Винятком є лише Захід України.
Проте переважна більшість українців, які назвали себе православними, не належить до жодної з єпархій. Їх 43%. Також досить великою є кількість прихожан Православної Церкви України – 39%. Третє місце за кількістю парафіян посіла УПЦ МП – до неї себе відносять 16% респондентів.
Парафіян Православної Церкви України усіх вікових категорій більше, ніж прихожан УПЦ Московського Патріархату.
Парафіян ПЦУ найбільше на Заході – 55%. Найменше в Донбасі – 22%. А найбільша кількість вірян, які відносять себе до УПЦ МП на Донбасі та на Сході – по 18% і найменше – у Центрі – 12%.
Найбільша кількість респондентів, які визначили себе просто православними та такими, що не відносять себе до жодної з єпархій, проживає на Донбасі – 59% і найменша кількість – на Заході – 23%.
З нагоди 30-ї річниці незалежності президент Володимир Зеленський підписав указ про святкування Дня української державності. Відзначати його будуть в день, коли князь Володимир хрестив Київську Русь. Катерина Щоткіна у своїй статті «Як на Володіни іменини...» пише про те, що дата нового державного свята вибрана не випадково. Адже президенту дуже хочеться залишити після себе щось, що буде асоціюватися саме з його ім'ям.