У порівнянні з 2021 серед українців зросла довіра до більшості органів у секторі громадської безпеки, однак з деякими державними органами і судовою системою зберігається досить складна ситуація. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Так, довіра зросла:
- для Національної гвардії – з 50% до 72%;
- для Служби безпеки України – з 23% до 59%;
- для Нацполіції – з 30% до 56%;
- для Ради нацбезпеки та оборони – з 27% до 49%.
«Важливо, що для СБУ та НПУ фактично бачимо зміну тренду з «переважно не довіряють» на «переважно довіряють». У випадку НПУ 68% вважають, що поліція може запобігати злочинам, а 55% вважають, що вона може розслідувати їх (порівняно з 2021 роком показники зросли). Такий значний ріст довіри, скоріше за все, є наслідком вибудованої асоціації між цими органами та обороною країни, тобто ці органи сприймаються як елементи протистояння і вигнання ворога», – пояснили соціологи.
Окрему увагу в КМІС приділили Державній прикордонній службі. Опитування показало, що ДПСУ переважно довіряють ніж навпаки, однак сам показник довіри знизився з 54% до 49%.
«У 2021 році ДПСУ фактично була лідером за довірою, а зараз почала поступатися іншим органам, хоча ДПСУ є дуже важливою складовою Сил оборони. Можливо, через масову міграцію населення за кордон більше людей отримали прямий і непрямий досвід перетину кордону. Як наслідок, ДПСУ у значної частини людей може більше сприйматися не як учасники Сил оборони, а як інституція, що діє на Західному кордоні», – зазначили в КМІС.
Водночас складна ситуація щодо довіри зберігається з прокуратурою, Державною міграційною службою, Національним антикорупційним бюро та судовою системою. Рівень довіри до них також зріс, але все одно лишається невисоким – 25-32%). При цьому більшість людей їм все ж не довіряють.
На інші запитання лише 31-38% респондентів відповіли, що суди і прокурори здатні справедливо карати. При чому в 2021 році у це вірили більше людей, ніж зараз. Крім того, лише 33% вважають антикорупційні органи ефективними у боротьбі з корупцією.
«Можна говорити, що в нинішній турбулентний період є певне «вікно можливостей» для цих органів для трансформації ставлення до них (тим більше певний позитивний тренд є). Проте водночас відчутним є запит громадськості на більш помітні зусилля з їх боку», – додали соціологи.
Серед інших органів Міністерству внутрішніх справ довіряють 42%, а не довіряють – 39%. Довіру Державному бюро розслідувань висловили – 39%, не довіряють ДБР – 32%. У випадку з Бюро економічної безпеки показники 27% проти 32%, але 41% респондентів не мають сформованої думки щодо цього органу.
Що стосується ситуації з верховенством права, то попри незначне покращення, вона все одно лишається гострою. Зокрема, 68% опитаних вважають, що аби добитися правосуддя треба комусь заплатити. У 2021 році таких українців було 65%.
Натомість лише 32% вважають, що така людина, як респондент, здатна протистояння зловживанню посадовцями. У 2021 році цей показник досягав 27%.
Думки про те, що звичайна людина може досягти справедливості в Україні, притримуються 29% опитаних. У 2021 році таких громадян було 25%.
Дослідження провів КМІС на замовлення Консультативної місії ЄС в Україні з 4 по 20 вересня 2023 року методом особистих (face-to-face) інтерв’ю. Всього опитали 2005 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, які контролюються урядом України (крім Херсонської і Донецької областей). Опитування проводилося громадянами України від 18 років. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,5) не перевищувала 3,3%.