Прагнучи притягнути до відповідальності керівництво РФ, українська влада і юристи-міжнародники працюють над створенням Спеціального трибуналу, який розглядатиме злочин агресії Росії проти України. Вибір конкретної моделі суду залежить від наявності в партнерів України політичної волі. Від цього залежать і швидкість створення Спецтрибуналу, і рівень його легітимності. Чому для Києва важливо, щоб географічне охоплення підписантів під договором про створення Спецтрибуналу було якомога ширше, пояснює оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Як покарати Путіна за війну з Україною?».
За словами Кравченка, якомога ширше географічне охоплення підписантів договору зміцнює легітимність суду в очах міжнародної спільноти.
«Обнадіює те, що 2 березня на засіданні Генасамблеї ООН російську агресію засудила 141 країна зі 193 держав-членів ООН. Розчаровує — позиція нейтралітету, яку займають багато країн Африки та Азії стосовно російсько-української війни, їхнє небажання йти на конфронтацію з Росією», - зазначається у статті.
Раніше повідомлялося, що розглядається кілька варіантів створення Спеціального трибуналу. Перший — на основі багатостороннього міжнародного договору між Україною та іншими державами. Другий — гібридний суд на основі угоди між Україною та ООН. Третій варіант — гібридний суд на основі угоди між Україною і європейською регіональною організацією (Європейським Союзом або Радою Європи).