Офіс генерального прокурора у Міжнародний день захисту дітей представив звіт щодо ситуації із дитячою злочинністю в Україні, захистом прав маленьких українців та формуванням в країні системи правосуддя, дружнього до дитини.
У звіті стверджується, що упродовж останніх років у державі спостерігається позитивна динаміка зниження дитячої злочинності.
У 2020 році рівень дитячої злочинності знизився на 9,3% (з 4088 до 3708), а кількість дітей і підлітків, які вчинили кримінальні правопорушення, на 11% (з 3508 до 3013). За чотири місяці 2021 року ці показники знизилися на 26% (з 1090 до 808) та 21% (з 791 до 628) відповідно.
Водночас у Київській, Миколаївській, Житомирській, Одеській і Вінницькій областях рівень дитячої злочинності зріс з 11 до 35%.
Причину зниження рівня дитячої злочинності та різкого зростання в окремих регіонах в Офісі генпрокурора не вказали, навівши лише статистичні дані, які без викладення причин не дають розуміння ситуації, що склалася.
Поліпшення статистики за чотири місяці поточного року прокурори пояснюють «низькою ефективністю розслідування органами поліції». У 83 справах щодо вбивств або замахів на них малолітніх та неповнолітніх дітей слідство триває понад п’ять років, у 184 – понад десять.
У 2020 році порівняно з 2019 роком кількість потерпілих від злочинів дітей зменшилася на 4,3% (з 5471 до 5236 осіб). Однак занепокоєння викликає збільшення кількості тяжких та особливо тяжких злочинів проти дітей: умисних вбивств, замахів на них та зґвалтувань.
За чотири місяці поточного року порівняно з аналогічним періодом 2020 року кількість потерпілих дітей збільшилась на 17% (з 1616 до 1893 осіб), тяжких і особливо тяжких злочинів проти них побільшало на 37% (з 469 до 644). Зокрема, минулого року побільшало випадків умисного вбивства новонароджених, як матір’ю, так і батьком.
Так само, як і у випадку з дитячою злочинністю, у звіті не міститься пояснення причин, що призвели до цього. Наприклад, відкритим залишається запитання про те, як на це вплинула епідемія коронавірусу в Україні, погіршення економічної і соціальної ситуації в країні.
Експертка у справах захисту прав дітей Людмила Волинець наголошувала на тому, що в Україні нині немає жодного серйозного наукового центру вивчення соціального добробуту дітей і батьківства, практично зникла соціологія дитинства, а до багатьох звітів замість проблематики потраплять лише відомості про колосальні досягнення.
«Це призводить до того, що за останні 20 років ми, напевно, ніколи так погано не знали реальних характеристик дитячого населення, як сьогодні», - зазначала Волинець в інтерв’ю, яке для читачів ZN.UA взяла редакторка відділу «Соціум» Алла Котляр.
Говорячи про офіційну статистику зниження дитячої злочинності, Волинець наголосила на тому, що «причини цієї чудової тенденції залишаються неясними»: чи то поліція, на відміну від міліції, не списує всі нерозкриті злочини на дітей, чи то не виявляє дитячої злочинності.
«Розуміти реальну причину надто важливо і для соціуму, і для авторів дружнього до дитини законопроекту про правосуддя», - додала вона.