Правова рамка "миротворчої діяльності" ОДКБ є прикриттям для майбутніх військових інтервенцій на території інших держав. При цьому Росія може прийняти рішення про початок "миротворчої" військової операції як з мандатом РБ ООН, так і без нього - за умови своєї військової переваги і невтручання інших світових держав.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олена Снігир, кандидат політичних наук, співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. Автор зазначає, що визнання приналежності України до зони безпечної відповідальності ОДКБ і отримання мандату РБ ООН на проведення миротворчої операції на окупованих українських територіях є бажаним сценарієм для Росії.
"Однак на сьогоднішній день - нездійсненним. А тому Росія буде докладати дипломатичних зусиль для формування миротворчої місії з коаліції держав, яка включала б контингенти держав - членів ОДКБ - Білорусі, Вірменії, Казахстану, Таджикистану і Киргизстану. Такий сценарій також неприпустимий для Києва, як і присутність російських "миротворців", багато з яких вже мають досвід окупації українських територій", - констатує експерт.
При цьому організація продовжує нарощувати потенціал. Як свою головну мету Організація договору колективної безпеки декларує колективний захист держав-членів у разі зовнішньої агресії проти однієї з них. Відповідно до цієї мети з 2009 р. інтенсивно розвивалася силова складова об'єднання, яка на сьогоднішній день окрім миротворчих сил включає Коаліційні сили оперативного реагування (КСОР, майже 22 тис. чол.), Колективні авіаційні сили і регіональні угруповання - Колективні сили швидкого розгортання Центральноазійського регіону, Регіональне російсько-білоруське угруповання військ Східноєвропейського регіону, Об'єднане російсько-вірменське угруповання військ Кавказького регіону.