Справу щодо закупівлі вакцин від коронавірусу за завищеною майже на $2 мільйони ціною відкрили за заявою очільника державного підприємства «Медичні закупівлі України» Арсена Жумаділова.
Звернення Жумаділова з детальним описом історії закупівлі Україною антиковідних вакцин оприлюднив у Facebook журналіст Юрій Бутусов.
ДП «Медзакупівлі України» є вповноваженим державою єдиним оператором закупівлі медичних засобів та ліків. 10 грудня МОЗ уповноважив підприємство на закупівлю вакцин, відповідні бюджетні призначення та медико-технічні вимоги до препарату надійшли лише 22 грудня. Вже 28 грудня міністерство змінило вимоги до вакцин, повідомивши ДП листом.
Отримавши доручення, «Медзакупівлі» розпочали переговори з трьома виробниками вакцин (якими саме – у заяві не повідомляється). Однак 21 грудня міністр охорони здоров'я Максим Степанов незаконно доручив узгоджувати будь-які дії щодо закупівлі вакцин особисто з ним, стверджує Жумаділов.
«Міністром охорони здоров’я Степановим М.В. мені було надане неправомірне доручення, яке можна підтвердити особистою перепискою в месенджері WhatsApp, узгоджувати будь-які дії, що стосуються закупівлі вакцин, безпосередньо з ним, у тому числі вибір постачальника вакцини», - йдеться у заяві.
23-24 грудня підприємство направило листи про погодження умов договорів про закупівлю з двома потенційними постачальниками та умов угоди про конфіденційність з одним потенційним постачальником (є умовою для переходу на новий етап переговорів щодо закупівлі вакцин).
Однак Степанов одноосібно вирішив співпрацювати з приватною фірмою «Лекхім», яку пов’язують з ексміністеркою охорони здоров’я часів Януковича Раїсою Богатирьовою. 29 грудня відбулася робоча нарада, на якій було узгоджено умови співробітництва.
Після появи «Лекхіму» ціна однієї дози вакцини зросла на 1 долар, порівняно з ціною, яка озвучувалась під час попередніх ринкових консультацій. І Степанов був поінформований про підвищення ціни, наголошує очільник «Медзакупівель».
«Тобто, після втручання міністра Степанова в закупівельні процеси було по суті припинено переговори з іншими двома постачальниками та надано погодження на вчинення значного господарського зобов’язання, що значно зменшило конкуренцію та призвело до збільшення вартості вакцини на 1 дол США за одиницю (дозу)», - додає він.
Проте, що ціна вакцини могла бути нижчою, у розмові з журналістами згадували й самі представники «Лекхіму». З огляду на те, що загальний обсяг закупівлі вакцини становить 1 мільйон 913 тисяч 316 доз, втручання міністра коштуватиме бюджету країни додаткові 1,9 млн доларів.
Якщо до закупівлі вакцин залучать британську компанії-посередника Crown Agents, яка бере з свої послуги 4,5-5% від суми контракту, видатки на закупівлю вакцини можуть зрости на 68 тисяч 834 гривні (урядом на кампанію з вакцинації виділено 1 мільйон 376 тисяч 695 гривень).
На думку Жумаділова, дії Степанова підпадають під частину 2 статті 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
Після розголосу скандалу міністр заявив, що державне підприємство «Медичні закупівлі України» є неефективним і буде усунуте від подальшої закупівлі вакцини.
Національне антикорупційне бюро 3 лютого відкрило справу про можливе зловживання при закупівлі китайської вакцини Sinovac Biotech за ціною $17,85 за дозу через компанію-посередника. Того ж дня українська компанія-постачальник «Лекхім» попросила владу відтермінувати поставки першої партії китайської вакцини до квітня.
10 лютого Sinovac Biotech подала документи на екстрену реєстрацію своєї вакцини в Україні. У грудні минулого року Україна уклала контракт на поставку 1,9 млн доз.
Раніше «Голос» звинуватив Степанова в зриві поставок більш ефективної і дешевої вакцини. За словами депутатки Олександри Устинової, Україна могла закупити вакцину проти коронавірусу в шість разів дешевше, до того ж ту, яку закуповує Всесвітня організація охорони здоров'я.
Докладніше про те, чи варто Україні сподіватися на те, що затверджений наприкінці грудня минулого року план вакцинації буде виконаний, читайте в статті редакторки розділу «Соціум» Алли Котляр «Антиділа» у ZN.UA.