Оскільки однією із сфер суспільного життя в Україні є наука, то в ній також повинно забезпечуватися повноцінне функціонування української мови та користування нею без обмежень. Проте стаття 18 "Державна мова в науці" нового законопроекту "Про забезпечення функціонування української мови як державної" свідчить про зворотнє.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Тетяна Пархоменко, доктор філософських наук, професор. За її словами, норма п. 1 ст. 18 "Мовою науки в Україні є державна мова" обмежується частинами норм пп.2-3 і повністю нормою п. 4 цієї статті. Так, згідно законопроекту, наукові видання, дисертації та їх захист можуть здійснюватися й "на офіційних мовах Європейського Союзу".
"Питання: на яких підставах у статті 18 цього законопроекту, немов deus ex machina, з'явилися офіційні мови ЄС"? Може, це передбачено Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом? Ні. У тексті цієї Угоди нічого такого немає. Може, це є в Рекомендаціях Венеціанської комісії, на які посилаються в преамбулі? Знову-таки ні. Може, щось подібне міститься в Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна не тільки підписала, але і ратифікувала? Теж ні, - зазначає професор. - Лишається припустити, що новація про "офіційні мови ЄС" є результатом нормотворення розробників законопроекту 5670-д. Як це узгоджується з Основним Законом України? А ніяк".
Детальніше про нонсенс у новому законопроекті про державну мову читайте в статті Тетяни Пархоменко "Офшор для плагіаторів?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".