Сьогодні в Україні набув чинності Закон "Про дипломатичну службу". Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць в інтерв'ю DT.UA розповів, що аналіз закону про держслужбу від 2016 року показав розрив з законом про дипслужбу від 2001 року, став надмірним і поставив дипломатичну службу в подвійне правове становище.
"Аналіз закону про державну службу, який набрав чинності 1 травня 2016 р., показав, що розрив між цим законом та законом про дипслужбу, прийнятим ще у 2001 р., став непомірним і поставив дипломатичну службу в дуже двояке правове становище. Українська дипломатія потребувала сучасного законодавчого регулювання, яке б враховувало як реформування держслужби загалом, так і специфіку дипслужби", - сказав Заєць.
Дипломат розповів, що особливістю закону є те, що дипломати їдуть у довгострокові відрядження в інші країни, що викликає ряд специфічних питань, які необхідно врегулювати, в тому числі і на законодавчому рівні.
"Дипломати, на відміну від класичних держслужбовців, повинні володіти іноземними мовами, відповідати іншим професійним критеріям, які на класичній державній службі можуть не братися до уваги", - додав держсекретар.
Заєць назвав новий закон "Конституцією дипслужби" і новаторським документом.
"Він має лише 27 сторінок без прикінцевих положень і складається з 44 статей. Розробники прагнули, аби за ступенем деталізації закон не перетворився на інструкцію з діловодства. Ми дотрималися підходу, що в законі мають бути закріплені засадничі елементи, які повинні визначатися законами України, а не докладно прописані всі дрібні моменти - коли, на якій сторінці, в скількох примірниках… Деталізація в ньому тільки там, де це необхідно", - резюмував держсекретар.
Детальніше про Закон України "Про дипломатичну службу" читайте в інтерв'ю оглядача DT.UA Володимира Кравченка з держсекретарем МЗС України Андрієм Заяцем "Дипломатична служба України: версія 2018" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".