Заява влади Німеччини про збільшення чисельності армії на сім тисяч військових стало важливим моментом для захисту Європи, пише Financial Times.
За останні 25 років загальна чисельність Бундесверу скоротилася з 585 до 177 тисяч солдатів. Як підкреслює автор статті, крок міністра оборони ФРН Урсули фон дер Ляйєн може повернути цю тенденцію назад. Такий крок є скромним, але символічним і таким, який треба вітати і НАТО, і США, говориться в статті.
"Німеччина вже давно керується сильною прихильністю пацифістських поглядів - неминучий наслідок важких подій 20-го століття. У наступні роки країна як і раніше неохоче погоджувалася брати участь у зарубіжних операціях або модернізувати свої збройні сили. У той час як Англія і Франція прагнули відігравати важливу роль у вирішенні міжнародних криз безпеки, Німеччина залишалася в стороні", - пише автор статті.
На даний час ці тенденції в Берліні змінюються. Після вторгнення Росії в Україну, Німеччина реагує на загрозу, яка виходить від президента РФ Володимира Путіна. А також у зв'язку із зростаючою загрозою від "Ісламської держави" в Іраку і Сирії. Також зараз потрібен відповідь для США, розчарованими тим, що Європа не повністю виконує свої зобов'язання в рамках НАТО.
Нагадаємо, 10 травня глава Міністерства оборони ФРН Урсула фон дер Ляйєн оголосила про плани Німеччини розширити кадровий склад Бундесверу на сім тисяч осіб. За її словами, дане рішення продиктовано особливостями поточного стану". Збільшення складу армії відбудеться вперше з 1990 року. Згідно з останніми оцінками оборонного відомства, в даний момент Німеччині не вистачає 14 тисяч солдатів і чотирьох тисяч цивільних службовців. Тим не менш, у даний момент в ряди ЗС візьмуть тільки сім тисяч нових кадрів.
На даний момент кадровий склад Бундесверу включає в себе 185 тисяч військових, і ще 56 тисяч осіб, залучених у армійські структури на цивільні посади.
У минулому році видання The Wall Street Journal писало, що Німеччина вперше після 1945-го готова відкинути пацифізм, щоб боротися з ІД. На той момент Німеччина хотіла допомогти Франції боротися з бойовиками "Ісламської держави" в Сирії. Як підкреслювало видання, атаки в Парижі, здається, вразили частина німецької публіки, що змусило переглянути антивоєнний ставлення країни.