UA / RU
Підтримати ZN.ua

Нерозслідувані злочини, утиски ЗМІ та інанакодумців: Amnesty підбила підсумки року окупації Криму

Російська влада в Криму нехтує правами людини.

Окупаційна влада в Криму не змогла розслідувати серію викрадень і катувань своїх критиків, а також проводить безперервну кампанію з залякування незгодних, стверджують правозахисники з Amnesty International.

Автори нової доповіді "Один рік потому: Порушення прав на свободу вираження думок, зібрань та об'єднань в Криму" відзначають утиски проукраїнських засобів масової інформації, громадських організацій, кримських татар та осіб, які критикують режим.

"Після анексії Криму Росією, де-факто влада використовує широкий спектр тактик залякування, щоб розправитися з інакомисленням. Хвиля викрадень в період з березня по вересень змусила багатьох критично налаштованих жителів покинути півострів. Ті, що залишилися, зазнають переслідувань з боку влади, яка повна рішучості змусити замовчати своїх опонентів", - заявив дослідник Amnesty International по Україні Красимір Янков на прес-конференції у Києві.

Правозахисники відзначають, що принаймні семеро людей були викрадені після анексії півострова, їх доля залишається невідомою. Один з викрадених був знайдений мертвим зі слідами катувань.

Серед таких випадків організація відзначає зникнення трьох кримських татар.

"29 вересня 2014 дев'ятнадцятирічного Ісляма Джепарова та двадцятитрьохрічного Джевдета Іслямова заштовхали у фургон чотири чоловіки в чорній уніформі, з тих пір їх більше не бачили. Решата Аметова, 39 років, викрали у той час, коли він брав участь у демонстрації в березні минулого року. Пізніше його тіло було знайдено зі слідами тортур. На сьогоднішній день ніхто не був притягнутий до відповідальності", - йдеться у коментарі на сайті організації.

Андрія Шекуна, лідера організації "Український Дім", яка сприяє просуванню української мови та культури, проросійські збройні формування викрали "та утримували протягом 11 днів у секретному місці, де його катували, застосовуючи електричний струм". Після цього його передали українським військовим. Троє інших членів організації зникли безвісти в травні минулого року.

"Де-факто влада також створює атмосферу страху в Криму, використовуючи залякування і обмежувальні закони, щоб змусити замовкнути засоби масової інформації та неурядові організації", - зазначають в Amnesty.

Так, 26 січня 2015, близько 30 озброєних людей в масках з спецпідрозділу поліції, у супроводі десяти співробітників служби безпеки, обшукали в кримськотатарський телеканалі ATR. Мовлення телеканалу було порушене, силовики забрали документи, датовані лютим минулого року.

"Ще до цього рейду канал був змушений застосовувати самоцензуру та не використовував слова "анексія" і "окупація" після того, як декілька журналістів отримали попередження від влади, в яких мовлення каналу називали "екстремістським" та погрожували кримінальним переслідуванням", - відзначає Amnesty.

Через загрозу переслідувань Крим покинули кілька журналістів і блогерів покинули Крим. Серед них проукраїнський блогер Єлизавета Богуцька. Її викликали на допит після того, як представники "Центру по боротьбі з екстремізмом" обшукали її будинок і забрали дані для перевірки.

Громадські протести були ефективно заборонені в Криму. На проведення культурних заходів та демонстрацій часто не дають дозволи, а ті заходи, які дозволяють, повинні проходити у віддалених місцях. Особливо це відноситься до традиційних пам'ятних подій.

Низка відомих незалежних організацій, зокрема в сфері прав людини, припинили існування, а Меджлісу кримськотатарського народу, було відмовлено у визнанні, а його визначні члени стають жертвами переслідувань, в тому числі і кримінальних.

"Через рік після анексії Криму, місцева де-факто влада і її російські наставники надають жителям півострова наступний вибір – або вам подобається, або ви забираєтесь геть чи замовкаєте", - відзначає Богдан Овчарук, учасник польової місії Amnesty International в Криму.