Спалах у небі, який жителі Києва бачили ввечері 19 квітня, став наслідком цілком природного явища – падіння метеора. Про це повідомила Міжнародна метеорна організація.
За даними спеціалістів, метеор був масою 200-300 кг. Він пролетів на висоті близько 80 км над Києвом.
Уламки небесного тіла могли впасти десь між містами Попільня, Романівка, Термінів та Паволоч Житомирської області.
У Міжнародній метеорній організації зазначили, що траєкторію боліда вдалося визначити з похибкою всього в кілька сотень метрів. Спочатку його помітили над Великою Димеркою на висоті 98 км. Потім метеор пройшов безпосередньо над Києвом на висоті близько 80 км і продовжив рухатись на південний захід зі швидкістю 29 км/с.
Вказано, що великий спалах стався на висоті 38 км, коли абсолютна зоряна величина боліда досягла – 18 або трохи більше. Це значить, що метеор можна віднести до категорії суперболідів (боліди яскравіші за зоряну величину – 17). Метеороїд, за даними спеціалістів, розпався на відстані 38 км на безліч фрагментів і пил.
«Уповільнення боліда після спалаху свідчить про те, що найбільші створені фрагменти мали масу менше 1 кг. Однак, ще один такий же яскравий спалах стався на висоті 32,5 км, а інші менші спалахи слідували за ним на 31, 30 і 29,5 км. Востаннє болід був помічений на відео на висоті 28 км, коли його швидкість була близько 10 км/с», – зазначили в організації.
На малюнку зображена проєкція траєкторії падіння метеора.Довжина траєкторії становила 132 км, а середній нахил до горизонталі становив 32 градуси.
«Велика початкова швидкість не була сприятливою для виживання метеорита. Дійсно, профілі спалахів дають можливість припустити, що тільки маленькі метеорити могли досягти землі… Насправді метеороїд був досить міцним, оскільки максимальний динамічний тиск під час польоту досягав 5 МПа. За більш сприятливих умов виробництво метеоритів може бути вищим», – підсумували в Міжнародній організації.
Нагадаємо, глава КМВА Сергій Попко припустив, що спалах, ймовірно, став наслідком падіння виведеного з експлуатації супутника. Припущення зробили тому, що раніше була інформація, що 19 квітня на Землю повинен впасти супутник Reuven Ramaty High Energy Solar Spectroscopic Imager, який до 2018 займався вивченням викидів і спалахів на Сонці.
Згодом представник NASA Роб Маргетту заявив, що спалах, який бачили навіть у Білорусі, не був викликаний падінням супутника NASA, оскільки він все ще знаходився на орбіті.
Пізніше у Держкосмосі повідомили, що найбільш імовірною причиною появи спалаху було падіння метеорита з потоку Лірид. До шлейфу комети Тетчер, відповідального за метеорний потік, Земля увійшла 15 квітня, а вийде з нього – 29 квітня.