На сьогоднішній день НАБУ за своєю ініціативою проводить перевірку близько двох десятків декларацій, інформація в яких "найбільш очевидно" може свідчити про незаконне збагачення, повідомив директор бюро Артем Ситник.
"Аналітичне управління НАБУ самостійно, за своєю ініціативою аналізує ті декларації, які найбільш очевидні з точки зору незаконного збагачення. У роботі бюро зараз близько 20-ти справ. У тому числі, (декларації) народних депутатів", - сказав Ситник в ефірі телеканалу "112 Україна", нагадавши, що до підслідності НАБУ відносяться члени уряду, парламенту, чиновники вищої категорії та судді.
"У суддів дуже багато цікавих декларацій. Вони є одним з наших пріоритетів роботи, їх деклараціям буде приділено особливу увагу", - додав директор НАБУ.
Ситник зазначив, що поки що звернень до НАБУ про незаконне збагачення небагато, всього два. Але він прогнозує, що після того, як завершиться термін для уточнення декларацій, а також після того, як "мине шок від побаченого", подібних звернень стане набагато більше.
За словами глави НАБУ, НАЗК ще не передавало бюро ніяких матеріалів по е-деклараціях. "НАПК проводить суцільну перевірку поданих декларацій на предмет відповідності законодавству - як кримінального, так і адміністративного, якщо будуть встановлені ознаки невідповідності - матеріали передаються в НАБУ", - зауважив Ситник.
Раніше повідомлялося, що НАЗК поки не почало перевірку декларацій оскільки система електронного декларування потребує доопрацювання.
Посли країн "Великої сімки" в Україні заявили, що найважливішим елементом системи е-декларування має стати наявність у НАЗК "здібності, ресурсів і незалежності для перевірки даних декларацій належним чином і управління системою електронного декларування активів".
Незважаючи на дійсно величезний позитив е-декларування, потрібно враховувати його великі ризики і небезпеки, пише ZN.UA екс-заступник голови СБУ Віктор Тріпак у своїй ствтье "Е-приховування і е-полювання". Ці ризики зумовлені не самим декларуванням як потужним антикорупційним засобом, а нинішньою ситуацією в державі і можливістю використовувати результати декларування всупереч його основним призначенням.
За умови "майстерного" використання владою, воно може перетворитися на масштабний спосіб розправи з неугодними. З його допомогою можуть далі "прибиватися" парламент, суди, правоохоронні органи, органи виконавчої влади, взагалі знищуватися будь-які елементи незалежності. Замість усунення корумпованої верхівки вибіркове використання результатів декларування може її зцементувати, а також призвести до диктатури і "поховати" демократію.
На імовірність такого розвитку подій вказують як ті тенденції, що вже проявилися за результатами декларування, так і тенденції, які почнуть проявлятися найближчим часом.