Фармвиробники вимушені сплачувати міжрегіональним аптечним мережам до 60% вартості товару за окремі позиції. Ці додаткові витрати вони іноді закладають у власні витрати, зменшуючи тим самим обігові кошти, і як наслідок можуть опинитися на межі банкрутства, пише у своїй статті для ZN.UA Віталій Пашков.
“В цьому контексті цікавим є наданий фармвиробниками лист-звернення до них за підписом керівництва мережі аптек «Подорожник». З одного боку, у фамвиробників наполегливо вимагають знижку. З іншого -- попереджають про необхідність збереження ретро-бонусів, тобто премії від постачальників дистриб'юторам за виконання певного плану продажу”, - зазначає юрист.
Таким чином власники окремих аптечних мереж, які зареєстровані в офшорних зонах, отримують надприбутки на крові, а сплачує за це кінцевий споживач - пацієнти або держава. При цьому пересічні українці вимушені купувати ліки за будь-якими цінами, бо не мають іншого виходу, а держава несе невиправдані витрати, лікуючи поранених і надаючи медичну допомогу громадянам.
“Дивну позицію зайняли й найкрупніші вітчизняні дистриб’ютори. При порівнянні відпускної ціни окремих фармвиробників та оптової ціни найкрупніших фармдистриб’юторів виявилось, що на окремі групи фармацевтичної продукції націнка сягає 30–40 відсотків”, - вказує Пашков.
Чому навіть в умовах війни держава продовжує фінансувати особисті статки власників аптечних мереж читайте у статті Віталія Пашкова “Українські аптеки: соціальна функція чи бізнес на крові?”.