UA / RU
Підтримати ZN.ua

МОН почало розподіляти фінансування вишів за новим принципом

Число студентів-бюджетників вже не є основним фактором щодо розподілення фінансів.

Міністерство освіти і науки тепер розподілятиме фінансування між закладами вищої освіти на основі діяльності університетів, а не за кількістю студентів, як було раніше, повідомила у Facebook очільниця відомства Ганна Новосад. За її словами, новий підхід до розподілу коштів запрацював з 1 січня 2020 року.

"Більше фінансування отримали університети з кращими результатами діяльності. Додатково ми підтримуємо університети в регіонах, щоб розвивати вищу освіту не тільки у великих містах", - зазначила міністерка.

Новосад зазначила, що під час розрахунку враховувалися такі чинники:

- позиції у міжнародних рейтингах;
- обсяг коштів на дослідження, залучені від бізнесу або міжнародних грантів;
- регіональний коефіцієнт;
- масштаб університету;
- контингент (фактична кількість студентів-бюджетників).

За словами міністерки 94 виші у цьому році отримають 100-120% від свого бюджету 2019 року. При цьому фінансування 17 українських університетів збільшать на 15 млн грн. і більше.

"У 2021 додамо показник працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. А також з 2021 під дію формули підпадатимуть університети МОЗ та Мінкульту. Вага контингенту буде надалі зменшуватись і натомість посилюватись роль інших показників", - зазначила Новосад.

Такий розподіл коштів має забезпечити підвищення якості вищої освіти та відхід від кількісного підходу, коли основним фактором фінансування була кількість студентів в університеті, які навчалися на бюджетних місцях.

"Отримавши більше грошей, університети можуть вкласти їх у підвищення мотивації викладачів і покращення якості освіти. А ті, що отримали менше, мають час та можливість покращити свої показники. Або не покращити та швидко перестати отримувати державне фінансування. Кожен показник – це стимул до певної поведінки закладів. Одним із таких є економічний стимул до об'єднання університетів з ефективнішим управлінням ресурсами", - зазначила Новосад.

Міністерство освіти і науки України

Як зазначала Інна Совсун у своїй статті для DT.UA, питання фінансування освіти загалом було проблемним упродовж усього періоду незалежності України. При цьому найбільшою бідою фінансування вищої освіти авторка називає розпорошення коштів і структуру університетських бюджетів та спосіб, у який визначається кількість грошей для кожного закладу.

Із початком економічної кризи 1990-х університети могли вижити тільки внаслідок збільшення кількости студентів. Для цього вони відкривали набір на популярні спеціальності, навіть якщо не мали кваліфікованих викладачів та обладнання; знижували вимоги до вступників, а також не відраховували студентів за незадовільні навчальні результати. Наслідком стала хибна мотивація для університетів - вони дедалі більше орієнтувалися на просте збільшення кількости студентів, при цьому знижуючи вимоги до рівня їх підготовки.

Детальніше читайте у статті авторки "Формула успіху: новий підхід до фінансування університетів?" для тижневика "Дзеркало тижня.Україна".