Вівторок, 5 квітня. Вісім днів тому, 28 березня, мер міста повідомив, що ЗСУ відбили Ірпінь та звільнили місто від бездушних орків, які з гордістю несуть російський прапор та ідею знищення українського народу.
Четвертий день як місто закрито на комендантську годину. Наразі там ведуться роботи з розмінування.
«Такі заходи необхідні насамперед заради безпеки мешканців, які там залишилися. Наші сили оборони, рятувальники зачищають об'єкти інфраструктури від вибухових "сюрпризів", які залишили по собі загарбники», - повідомив голова Київської ОДА Олександр Павлюк.
Вже весь світ бачив наслідки рашистської окупації у Бучі, Бородянці та інших містах Київської області. Але Ірпінь росіянам так і не дістався. Ірпінці жили з 4 березня під постійними обстрілами, відлуння яких було чутно в столиці. Кияни слухали залпи та молилися, щоб люди, що застрягли там, вижили. І, на щастя, багатьом це вдалося. Але їхнє улюблене місто більше ніколи не буде колишнім.
Довгоочікувані новобудови, що стали домівками для молодих сімей, для переселенців із Донецької та Луганської областей, затишні вулички та сквери все це розбито та понівечено нещадністю російських солдатів.
Для мільйонів українців війна стала повсякденною. Але не перестала бути страшною. Водночас ми вибрали шлях – вистояти, щоб відбутися. Відбутися як Держава. Без умовностей та застережень.
Які ж суттєві прорахунки допустив ворог, готуючись до повномасштабного вторгнення на нашу землю читайте у статті Сергія Рахманіна «Catharsis now (Катарсіс сьогодні)».