У понеділок, 15 жовтня, Російська православна церква (РПЦ) офіційно оголосила про повне припинення євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом. Так російські церковники відреагували на рішення Синоду Вселенського патріархату надати автокефалію Українській помісній православній церкві (УППЦ) і зняти анафему з патріарха УПЦ Київського патріархату Філарета та митрополита УАПЦ Макарія.
"На засіданні Священного Синоду Російської православної церкви... було прийнято заяву у зв'язку з посяганням Константинопольського патріархату на канонічну територію РПЦ... Члени Священного Синоду визнали неможливим подальше перебування в євхаристійному спілкуванні з Константинопольським патріархатом", - повідомили в прес-службі РПЦ.
При цьому на засіданні в Мінську церковники ігнорували раніше прийняте Архієрейським Собором Вселенського патріархату рішення про те, що Українська православна не є канонічною територією РПЦ.
"Відтепер і надалі, до відмови Константинопольського патріархату від прийнятих ним антиканонічних рішень, для всіх священнослужителів Російської православної церкви неможливе співслужіння з кліриками Константинопольської церкви, а для мирян - участь в обрядах, що здійснюються в її храмах", - заявили російські церковники.
Євхаристійне спілкування визначає єдність між автокефальними й автономними православними церквами, а також церквами з іншим типом самоврядування в єдиній Вселенській православній церкві. І фактично є єдиною ознакою єдності юридичні, економічно й адміністративно незалежних православних церков. Церкви ВПЦ можуть не визнавати одна одну, але при цьому перебувати в євхаристійному спілкуванні.
ЄС також є ознакою, що визначає межі ПЦ. Церкви, що не мають євхаристійного спілкування з усім Вселенським православ'ям або хоча б кількома помісними церквами, вважаються неправославними або канонічно ізольованими.
Розрив євхаристійного спілкування є крайнім заходом у міжцерковних відносинах, у 1996 році РПЦ вже припиняла його через "вторгнення Константинополя в канонічні межі Російської церкви" - після надання Томосу Естонській православній церкві та появи Естонської апостольської православної церкви (ЕАПЦ). ЕПЦ МП досі заперечує канонічність такого рішення Константинополя. Тоді спілкування було відновлено протягом декількох місяців, повідомляє "Інтерфакс".
Кремлівський стиль: ультиматум РПЦ як засіб діалогу з Константинополем
Попри "повне припинення" євхаристійного спілкування, у РПЦ все ж висунули Константинопольському патріархату ультиматум.
Так, російські церковники погодилися відновити спілкування у тому випадку, якщо "Вселенський патріархат визнає власні помилки і змінить рішення щодо надання автокефалії Українській церкві". А також перегляне рішення щодо скасування анафем, накладених РПЦ на патріарха Філарета та митрополита Макарія.
"Ми сподіваємося на те, що здоровий глузд переможе, що Константинопольський патріархат змінить власне ставлення до існуючої церковної реальності. Але до тих пір, поки зміни не сталося... ми не зможемо перебувати в спілкуванні з цією церквою (УПЦ – ред.), що наразі перебуває у розколі", - заявив голова відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополит Волоколамський Іларіон.
До відновлення спілкування віряни не зможуть молитися в храмах Константинопольського патріархату в Туреччині (усі діючі в Стамбулі і єдиний діючий в туристичній Анталії), Греції (низка діючих храмів на Криті й островах Додеканеса) і Афона, повідомляє РБК із посиланням на секретаря Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату протоієрея Ігоря Якимчука.
"Звичайно, є ще Афон, який також в юрисдикції Константинополя, але відпочивати туди не їздять", - пояснив він.
Порушення заборони загрожує вірянам необхідністю покаяння у непослуху церкві на сповіді. На духовенство ж чекають більш серйозні прещення (церковні дисциплінарні стягнення - ред.). Згідно з Положенням про церковний суд Російської православної церкви, вони можуть бути звільнені з посади, потрапити під тимчасову або довічну заборону священнослужіння, позбавлення сану або анафему (відлучення від церкви – ред.)
"За", "проти" і "тимчасово": як відреагували на рішення РПЦ інші православні церкви і політики
Білоруська православна церква (БПЦ) заявила про те, що є канонічним підрозділом РПЦ, і приєднується до її рішення про розірвання євхаристійного спілкування з Константинополем.
"На сьогоднішньому засіданні Синоду було прийнято рішення про повний розрив євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом. Це було вимушене рішення, але іншого рішення наш Синод прийняти не міг, оскільки до цього вела вся логіка останніх дій Константинопольського патріархату", - заявив голова БПЦ митрополит Іларіон. І закликав парафіян спокійно реагувати на це рішення.
А президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про те, що позиція влади в цьому питанні сформована давно і незмінна: голос церкви має лунати в унісон із державою. "Як би не складалася ситуація, ми робитимемо все, щоб у мирній і спокійній Білорусі не було ніколи антагоністичних зіткнень не лише релігій, але, боронь Боже, між нами, православними", - додав він.
У своєму виступі на зустрічі з членами Синоду Російської православної церкви президент Білорусі також неодноразово заявляв про "єдність слов'янських народів" і те, що "ми обов'язково будемо разом".
Тим часом неканонічна Турецька православна церква (ТПЦ) подала судовий позов до Вселенського патріархату та патріарха Варфоломія у зв'язку з рішенням Фанару надати автокефалію УПЦ.
"У Варфоломія немає повноважень відправляти своїх екзархів в Україну та давати її автокефалію церкві", - заявила спікер ТПЦ Севгі Еренерол. Вона також підтримала рішення РПЦ припинити євхаристійне спілкування з Константинополем.
Інші помісні православні церкви не визнають ТПЦ канонічною церквою і не підтримують з нею відносин. Вона створена у 1922 році в якості політичної противаги Константинопольському патріархату і Грецькій православної церкві (ГПЦ).
Своєю чергою речник Української православної церкви Київського патріархату Євстратій Зоря пояснив таке рішення росіян повторенням Російською православною церквою "помилкової і самогубної політики свого покровителя – Кремля".
"Патріарх Кирило (голова РПЦ - ред.) із 1991 року особисто є архітектором розділення Української церкви. Тому йому важко визнати провину за 27 років помилкової діяльності, яка затягла всю повноту православ'я в конфлікт", - зазначив він.
При цьому Зоря висловив надію на те, що така реакція РПЦ на законні рішення міжнародного співтовариства рано чи пізно завершиться її виходом із свідомої самоізоляції.
"Тепер перед усіма, хто належить до Московського патріархату в Україні, постає питання: йти разом із РПЦ у розкол або залишатися в єдності зі Вселенським Православ'ям - через Помісну Українську Церкву?", - додав він.
І пояснив, що своїми ультиматумами російські церковники намагаються мобілізувати інші помісні церкви проти рішення Вселенського патріархату надати Томос про автокефалію УПЦ.
"На що розраховує МП, оголосивши "Мінську схизму": на мобілізацію інших помісних церков проти Вселенського патріархату і його рішення; на фінансовий тиск через втрату доходів, які російські паломники (у т.ч. мільйонери та мільярдери) приносили на Афон", - пояснив речник УПЦ КП.
Однак, за його словами, такі плани Москви приречені на провал, оскільки інші помісні церкви не поспішають розривати євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом, а "змусити Константинополь відступити Москва ж не здатна, адже мова йде про майбутнє й авторитеті самого Вселенського Патріархату: відступивши, він поховав би те й інше".
А голова інформаційно-просвітницького відділу Української православної церкви Московського патріархату архієпископ Климент Вечеря, коментуючи рішення РПЦ, передбачувано підтримав його, заявивши про "помилку" Константинопольського патріархату. І порівняв рішення Константинополя з анексією РФ українського Криму.
"Те, що зараз відбувається з боку Константинополя, – це анексія території Української православної церкви. Те, що робить сьогодні Константинопольський патріархат, можна порівняти з анексією Криму... Коли церква якась або якийсь ієрарх входить у спілкування з розкольниками, він не надає святості цим розкольникам – він сам стає розкольником і набуває того самого неканонічного статусу", - заявив він.
Своєю чергою президент України Петро Порошенко повідомив про те, що підконтрольна Кремлю РПЦ свідомо поставила себе на шлях самоізоляції з усім світовим православ'ям.
"З очевидною подачі Кремля, керівництва країни-агресора, повністю від нього залежне російське церковне начальство заявило про розірвання християнського спілкування з Константинопольською Матір'ю-Церквою... Так само, як Росія протиставила себе всьому світу в питаннях російської агресії на сході нашої держави, незаконної анексії Криму, позиції щодо Абхазії, Осетії, Придністров'я, так само зараз, на жаль, і Російська церква поставила себе на шлях самоізоляції і конфлікту з усім світовим православ'ям", - пояснив гарант.
І додав, що плани Кремля щодо організації "великої крові" в Україні після прийняття рішення про надання автокефалії провалилися – процес триває мирно, без бійок і захоплень храмів, якими лякали вірян російські церковники.
"З таким нетерпінням вони чекали, що хтось штурмуватиме храми, що десь там будуть якісь бійки, вони навіть підготували своїх "тітушок", які повинні були виконувати цю роль. Господь зробив так, що все пройшло, триває і триватиме абсолютно мирним шляхом", - додав він.
На знак солідарності з процесом надання автокефалії УППЦ Андріївська церква в Києві буде передана в постійне користування Вселенському Патріарху. Відповідний президентський законопроект найближчими днями буде зареєстровано у Верховній Раді, повідомила народний депутат Ірина Луценко ("Блок Петра Порошенка").
Як повідомлялося, 11 жовтня Синод Вселенського патріархату підтримав надання автокефалії Українській помісній церкві. На Фанарі заявили про те, що процес надання Томосу триватиме. Крім того, Синод визнав недійсними анафеми, які РПЦ наклала на патріарха УПЦ КП Філарета і митрополита УАПЦ Макарія.
Патріарх Київський і всієї України-Русі Філарет повідомив про те, що українські православні ієрархи проведуть Собор, на якому буде прийнято рішення про створення єдиної помісної православної церкви. У Соборі візьмуть участь представники Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також частина єпископів Української православної церкви Московського патріархату.
Саме патріархові об'єднаної церкви Вселенський патріарх Варфоломій вручить Томос, повідомив президент Петро Порошенко. 12 жовтня УПЦ КП опублікувала адресоване ієрархам запрошення до участі в об'єднавчому Соборі.
Детальніше про результати засідання Синоду Вселенського патріархату та перспективи створення Української помісної православної церкви читайте в матеріалі Катерини Щоткіної "Синод на Фанарі: Ласкаво просимо додому" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".