Міністерство освіти і науки України в повному обсязі прийняло рекомендації Венеціанської комісії щодо мовної статті закону "Про освіту" та згодне продовжити перехідний період для імплементації статті до 2023 року. Про це заявила глава відомства Лілія Гриневич на зустрічі з послом Румунії в Україні Крістіаном-Леоном Цуркану.
"Ми вдячні Венеціансьій комісії за оперативну і професійну роботу і готові імплементувати ці рекомендації. Важливо розуміти, що ми це робимо не через реакцію окремих країн, наше перше завдання - дати кожній українській дитині, незалежно від її національності чи місця проживання, високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, щоб всі були готові до імплементації статті, а також, щоб при цьому враховувалися особливості навчання для національних громад різних мовних груп", - пояснила міністр.
Вона додала, що Україна підготує покрокову карту імплементації мовної статті.
Під час зустрічі також обговорювалося питання доопрацювання Протоколу про співпрацю у сфері освіти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством національної освіти Румунії.
Раніше Європейська комісія за демократію через право опублікувала рекомендації, що стосуються українського закону "Про освіту", зокрема, так званої "мовної статті". У висновках пропонується внести зміни до ст. 7 цього закону ("мовна стаття") для запобігання можливої дискримінації мов, що не належать до мов Європейського Союзу.
Закон України "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини будуть вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ній можливе викладання однієї або декількох дисциплін.