Якою мовою мають говорити вчені, бізнес і держава, щоб розуміти один одного? Як залучити інвестиції без піару та "інвест-няньок"? На які технологічні тренди у світі орієнтуватися, щоб вписати в контекст? Які книжки читати, щоб зрозуміти, як працює матриця сучасного світу? Відповіді на ці та інші запитання в інтерв'ю зі Світланою Хуткою, доктором філософії, доцентом КШЕ, експертом із інновацій, Stanford Fulbrighter.
Світлана Хутка упевнена, що варто міняти українську економічній модель із дешевою робочою силою.
"Її потрібно змінювати. Відносно вчених перш за все. Потрібно створювати спеціальні програми, котрі дають змогу науковцям вчитися менеджменту за кордоном. Політики і громадські активісти - це прекрасно. Але в нас доживає свої останні дні колосальний масив того, що називають науковим потенціалом. Уміння монетизувати свій інтелектуальний продукт - основа успішної економіки і наш успіх у майбутньому", - зауважила експертка.
"Люди в економічному сенсі - це трудові ресурси країни. Трудові ресурси країни мають певний соціальний капітал. Що вищий соціальний капітал вони мають, то більше ці трудові ресурси коштують. Наприклад, програма "Горизонт 2020", - коли ви складаєте бюджет цієї програми в консорціумі, то бачите, що рекомендована вартість роботи науковців Швейцарії, Швеції, Франції, Німеччини і України різниться на порядки. Відповідно до середньої зарплати в країні рекомендована заробітна плата українського науковця буде 300–400 доларів на місяць. Водночас роботу польського науковця в цьому ж проєкті буде оцінено вище, а роботу, наприклад, швецького науковця буде на порядки вище оплачено. Але якщо український науковець їде працювати за кордон, то він там отримає середню заробітну плату країни, в якій працюватиме. І де трудяться зараз більшість українських науковців з дуже високим рівнем соціально-інтелектуального капіталу? За кордоном", - додала Хутка.
Вона наголосила, що торік тільки заробітчани офіційно переказали в Україну 12 мільярдів доларів.
"Це 10% ВВП. І це дуже багато. І далеко не завжди це висококваліфікована праця. А тепер уявіть, що за кордон виїздять працювати науковці, які не залишаються за кордоном, а мають можливість вільно "циркулювати" між країнами. В яких є можливість мати в Україні доступ до високоосвічених фахівців. І вони привозять в Україну проєкт, що готовий працювати за середньосвітовими ставками, і залучають до нього людей за цими ставками. Це дає значно більший дохід. І стимулює розвиток відповідного середовища. Натомість поки що все складно", - пояснила Світлана Хутка.
"Аерокосмічна галузь, хай-тек, оборонні технології, штучний інтелект... Це не просто мільярди, це трильйони доларів інвестицій, що їх активно вкладають у науку по всьому світу. І якщо ми даємо хорошу якість роботи, то навіщо самі собі прищеплюємо репутацію дешевої країни? Ніхто не поважатиме країну, котра себе не поважає. Ніхто не поважатиме прав працівників і не платитиме їм багато, якщо є рекламний слоган: дивіться, у нас дешевий інтелектуальний капітал. Ні, навпаки, ми маємо показати, що наших фахівців немало в Кремнієвій долині. Ми маємо показати, скільки українців викладають у західних університетах…", - зауважила вона.
Хутка наголосила, що у нас чомусь дуже багато коштів іде на піар і "євроремонти":
"Тоді як ці кошти краще закладати в підвищення заробітної плати. Ну от дивіться, беремо Берклі. Так сталося, що в мене є також трішечки дослідницької роботи в Берклі, - там інколи, коли заходиш в деякі аудиторії, то бачиш із подивом, що вони дуже старі, настільки, що рипить підлога. Водночас є інші аудиторії, які оснащені суперсучасно і комфортно, але без дизайнерських ремонтів. Це і є - пріоритизація ресурсів. І заробітна плата професора Берклі надзвичайно висока, тому що є мета - залучити найкращих. І їх рекрутують за рахунок чого? За рахунок заробітної плати в тому числі. До речі, в Берклі викладає, наприклад, і український економіст Юрій Городніченко. Про це потрібно говорити. Це знак якості для рівня кваліфікації".
Раніше Світлана Хутка зауважила, що "Відплив мізків" - це не жах-жах, а рятувальний круг для України.
Детальніше читайте в інтерв'ю зі Світланою Хуткою: Світлана Хутка. Квиток на Сан-Францисківщину
Повну відеоверсію інтерв'ю дивіться тут