Через повномасштабне вторгнення Росії, багато людей вступили до лав Збройних сил України, щоб дати відсіч ворогу. Їх демобілізація все ще залишається невирішеним питанням, і більш ніж через півроку війни наші військові потребують не лише фізичну, а й психологічну допомогу.
Військовий психолог Андрій Козінчук зазначив, що психологічна підтримка військовослужбовців дуже важлива і актуальна задача. Вона не менш важлива, ніж наявність танків, боєприпасів чи сучасної зброї.
Він розповів, як самі військові можуть подбати про своє ментальне здоров’я і як їм у цьому можуть допомогти рідні.
Психологічна підтримка: поради для військових
Сфокусуйтесь на собі
Навкруги вас дуже багато факторів, які вас відволікають і породжують сумніви. Якщо це зовнішні фактори – наприклад, думки про невирішені проблеми в сім’ї, то вам треба їх позбавитися. Поговоріть з рідними, попросіть, щоб вони підтримали вас тим, щоб не відволікали від війни.
Якщо це внутрішні фактори, які стосуються, наприклад, вашої невпевненості щодо своїх дії у армії, то зверніться до командира. Якщо вам потрібно покращити свої навики, щоб відчувати впевненість, то він має вам допомогти.
Проаналізуй що вам допомагає, а що заважає
Часто заважає саме дезінформація, яка потрапила в український інформаційний простір завдяки росіянам. Вона може стосуватися відміни якихось пільг для військових, чи конфліктів з їх участю. Перевіряйте інформацію. Речі які ви робите зараз, повинні вас посилювати, а не відволікати.
Навчіться піклуватися про своє ментальне здоров’я
В першу чергу навчиться фіксуватися на задачі і виконувати її. Вся кількість енергії, яка в вас є зараз, повинна піти в одну точку.
Якщо ви будете розпорошуватися на проблеми в сім’ї, інформацію у соціальних мережах і ще на щось – ви не зможете ефективно виконувати свої задачі.
Як допомогти військовому: поради для рідних
Слова підтримки
Кожен військовий має знати, що його люблять і їм пишаються. Це саме основне. Повторюйте ці дві речі кожного разу, і ця людина отримає надзвичайну підтримку.
Дайте простір
Ви повинні з розумінням відноситися до ситуацій, коли військовий не хоче з вами говорити. Не наполягайте, не тисніть, не давайте відчуття провини.
Мрійте
Плануйте та мрійте разом. Обіцяйте що зробите, коли він повернеться. Плануйте, як будете проводити час разом.
Не ліпіть ярлики
Якщо ви помітили зміни поведінки, агресію – не треба обвинувачувати. Підтримайте його, скажіть що ви бачите ці зміни в поведінці, але все одно любите його.
Бо будь-якому військовому на будь-якій лінії зараз страшно і складно. І ваше кожне повідомлення має бути нагадуванням, що десь є тихий острівець, де його чекають і куди він обов’язково повернеться.
Не сваріться
Не сваріться ні в якому разі. Залиште все це на потім. Пам’ятайте, що зараз військовому потрібна лише ваша підтримка.
Подбайте про себе
Дуже важко бути підтримкою, коли ти мало їси, погано спиш і жахливо себе відчуваєш. Ви маєте бути в ресурсі і вам теж потрібна підтримка. Говоріть про неї близьким людям, нехай допоможуть вам.